|
|||||||||
|
|||||||||
Мета: Навчити студентів методів визначення природної освітленості приміщень.
Матеріали і обладнання: Люксметр - Ю16; рулетка; метр складний; лампи розжарювання, лампи люмінесцентні низького тиску.
Теоретичне обгрунтування для виконання завдання
Усіх тварин відповідно до залежності статевої функції від тривалості світлового дня поділяють на 4 групи:
1. довгоденні (коні, велика рогата худоба, свині, кролі і птиця); статева активність у них спостерігається навесні, коли тривалість світлового дня збільшується;
2. короткоденні (вівці, кози, верблюди); статева активність проявляється восени, коли тривалість світового дня зменшується;
3. проміжна група (норки і вівці дорсетської породи);
4. нейтральна фотоперіодична група (ховрахи, кажани).
Світлові промені мають слабку світлову дію переважно викликають фотохімічний, нейрогормональний ефект, зумовлюючи сезонну періодичність статевої функції і всієї життєдіяльності тварин ( http://school.xvatit.com/index.php?title ).
Світло - сигнальний фактор зовнішнього середовища, який інформує організм про стан зовнішнього середовища ( http://uk.wikipedia.org/wiki/ ) .
Нормування природної освітленості приміщень здійснюється двома методами.
Геометричним - визначають світловий коефіцієнт, тобто відношення освітленої площі вікон до площі підлоги:
КО = S вікон / S підлоги
У приміщеннях для молодняка КО повинен становити 1:8-1:10, для корів і свиней - 1:10 - 1:16, а в приміщеннях для овець - 1:25.
Світлотехнічним методом (люксметром) визначають коефіцієнт природної освітленості (КПО), як відношення горизонтальної освітленості у середині приміщення до одночасної освітленості під відкритим небом, виражено в процентах:
КПО = Еп /Ез *100
де Еп - освітленість в середині приміщення ЛК;
Ез - освітленість під відкритим небом;
100 - для переведення в проценти (табл. 1.9, стор. 32 Демчук М.В.) нормативи освітленості тваринницьких приміщень.
При достатньому світовому коефіцієнті фактична освітленість різних точок буде неоднакова. Нестача природного світла компенсується штучно.
1. Визначення природної освітленості тваринницьких приміщень
Для визначення природної освітленості в люксах використовують люксметр Ю-16 (рис. 1). Він складається з фотоелемента і приєднаного до нього стрілкового гальванометра.
Шкала гальванометра дає змогу робити відлік трьох вимірювань: верхня шкала 0 -25 лк; середня - 0-100 лк; нижня - 0-500 лк.
 Рис. 1. Люксметр Ю-16
Правила роботи
Щоб визначити освітленість люксметр установлюють горизонтально на досліджуваній освітленій поверхні і вмикають фотоелемент в ланцюг гальванометра за допомогою аретира, враховуючи полярність на зажимах, якщо стрілка гальванометра виходить за межі однієї шкали, то перемикачем її переводять на іншу. При необхідності використовують світлопоглинальну пластину і показання гальванометра збільшують в 100 разів. Закінчивши вимірювання вимикають фотоелемент з гальванометра, а його стрілки закріплюють за допомогою аретира.
Приклад:1. Освітленість в середині приміщення Еп = 40 лк Освітленість під відкритим небом Ез.= 6000;
Визначаємо за формулою: КПО = (40 /6000)* 100 = 0,66%. Так визначають світловий коефіцієнт геометричним методом за формулою:КО = S вікон/S підлоги .
Приклад: Типовий корівник на 200 гол корів, довжина 78 м, ширина 21м, площа підлоги Sп = (78 • 21) = 1638 м2. Сумарна площа поверхні вікон Sв складає 1/3 площі зовнішніх стін 172 м2, площа зовнішніх стін дорівнює 78- 2.8 = 218, 4 м2, а світлова поверхня вікон 218:4:3 = 72м
Світловий коефіцієнт буде 72 Sв = 1
1638 Sп 22
2. Визначення штучної освітленості тваринницьких приміщень.
Штучне освітлення здійснюється у двох режимах: виробничому і черговому, визначається люксметром у люксах або потужністю електричних ламп на одиниці площі підлоги.
Питома потужність чергового освітлення менша від виробничого у 10 разів.
Джерелами штучного освітлення є лампи розжарювання, а також люмінесцентні лампи низького тиску.
Нормативи виробничого освітлення тваринницьких приміщень -3-5 Вт/м2.
Приміщення безвіконного типу освітлюються тільки лампами розжарювання, люмінесцентними.
Для переведення потужності ламп Вт в інтенсивність освітлення в люксах користуючись коефіцієнтами. При напрузі в мережі 220 В при потужності лампи до 100 Вт для ламп розжарювання - 2,0; для люмінесцентних - 6,5; при потужності ламп понад 100 - відповідно 2,5 і 8,0.
Для визначення штучної освітленості підраховують кількість ламп у приміщенні і підсумовують їх потужність (у Вт). Потім останню величину ділять на площу приміщення (м2) і дістають питому потужність ламп Вт/м2.
Питому потужність виробничого або чергового освітлення встановлюють за формулою:
Nn = K*Wn / S
де Nn - питома освітленість;
К - кількість електроламп в приміщенні;
Wn - питома потужність однієї електролампи, Вт;
S - площа підлоги.
При проектуванні пружності штучного виробничого і чергового освітлене в приміщеннях користуються формулою:
К = Nn*S / W
де Nn - питома освітленість;
К - кількість ламп;
Wn - питома потужність однієї електролампи;
S- площа підлоги.
Завдання для самостійного виконання:
Розрахувати:
-коефіцієнт освітленості приміщення (КО);
-коефіцієнт природного освітлення (КПО);
-потужність природного освітлення приміщення;
-потрібну кількість електроламп для освітлення певного приміщення.
Контрольні питання.
1.Гігієнічне значення світлових променів.
2.Поняття про фотоперіодизм.
3.Способи нормування природної освітленості тваринницьких приміщень.
4.Будова і правила роботи з люксметром.
5.Визначення освітленості геометричним методом.
6.Визначення освітленості світлотехнічним методом.
7. Заходи поліпшення освітленості тваринницьких приміщень
Література:
1. Гігієна тварин. Практикум ВБ. Демчук, та ін. К: Вид-во. "Сільгоспосвіта", 1994. - С. 29-39.
2.Гігієна тварин. М.В. Демчук, та ін. - К.: Урожай, 1996.- С. 31-36
3. Довідник з гігієни. М.С Борщ та ін. К.: Урожай, 1991. - С. 10-11,31
|
|||||||||
|
|||||||||
| Copyright © 2011, математика Є.А.Паламарчук, дизайн Р.О.Яцковська |