Зоогігієнічний контроль запиленості і бактеріальної забрудненості повітря в тваринницьких приміщеннях

Зміст

Далі

Глосарій

Мета: Ознайомитись з принципами визначення аерозольного пилу ваговим і підрахунковим методами, а також з методами визначення бактеріальної забрудненості повітря .

Матеріали і обладнання: Бактеріологічні чашки заповнені стерильним м’ясо-пептонним агаром (МПА); апарат Кротова; ваги технічні; вата; спеціальна трубка; аспіратор; фільтри марки АФА; ексікатор; термостат; секундомір; шприц;

Теоретичне обґрунтування для виконання завдання

В атмосферному повітрі й в повітрі закритих тваринницьких приміщеннях постійно містяться механічні домішки у вигляді пилу ( http://uk.wikipedia.org ).

Пилом називають завислі у повітрі частинки розміром не більш як 100 мкм.

Сідання пилу на різних предметах залежить від їх розміру і питомої ваги. Пил нагромаджується в приміщеннях з прибиранням гною, роздаванням кормів і чищенням тварин.

Пил може бути органічного і неорганічного походження. У приміщенні для тварин переважає пил органічного походження.

Пилові частинки впливають на організм тварини через органи дихання, зору, шкіряний покрив. Можуть викликати різні хвороби риніт, бронхіт, туберкульоз, стовбняк ( http://www.npblog.com.ua/index.php/ekologiya/zabrudnennja-povitrja.html ).

Поширення заразних хвороб через пил називається пиловою інфекцією ( http://www.ifp.kiev.ua/doc/people/tuberculosis.htm ).

Джерела пилу:

1) вивітрювання ґрунтових порід;

2) здрібнення ґрунту;

3) спалювання палива;

4) різні виробничі процеси;

5) космічний пил;

6) вулканічний пил;

7) морський (сольовий ) пил;

8) радіоактивний пил (може бути прямої дії і не прямої дії на організм).

Класифікація пилу:

Методи визначення кількості пилу у повітрі:

1. Вагові методи – гравіметричні.

а) Спеціальну трубку заповнену 1 г вати висушують при 100 ºС до постійної маси і зважують. Потім по цій трубці із швидкістю 10-20 л/хв протягують не менш як 100 л дослідженого повітря Після відбору проби повітря трубку знову висушують і зважують. Різниця між показниками і є кількість пилу в тому об'ємі повітря, який було взято для аналізу при даній температурі і певному атмосферному тиску;

б) Зручнішими у користуванні є аналітичні аерозольні фільтри АФА (рис. 5). Крізь них можна протягувати повітря із швидкістю до 100 л/хв. При встановлені залежності повітря ваговим методом одиницею виміру є міліграм пилу в 1 м3 повітря.

2. Підрахункові методи – седиментальні – коніметричні. До підрахункових методів визначення пилу в повітрі належать метод Матусевича, метод Оуенса та інші. Порівняно з попередніми вони трудомісткі і в даний час застосовуються рідше.

3. Мають поширення й інші методи, зокрема, з використанням поточного ультрамікроскопа ВДК - 4, яким можна встановити не лише кількість пилу в об'ємі повітря, а й дисперсність аерозолю.

Принцип роботи цього приладу ґрунтується на реєстрації числа коротких спалахів, що виникають у момент проходження аерозолю через яскраво освітлену кювету.

Запропонований також прилад ИКП-1 (вимірювач концентрації пилу), яким можна встановити масу механічних домішок у повітрі в межах від 0,1 - 500 мг/м3.

Загальну мікробну забрудненість повітря визначають:

1.Методом вільного осідання на живильні середовища;

2.Посівом мікроорганізмів апаратом Кротова;

3.Уловлювання бактерій за допомогою фільтрів і рідин.

При виявленні мікроорганізмів методом вільного осідання у тваринницькому приміщенні на 5 або 10 хв виставляють відібрані відкриті бактеріологічні чашки, залиті стерильним м’ясо-пептонним агаром (МПА), після закривають і поміщають їх на 48 год у термостат при температурі 37ºC для інкубації, а потім підраховують кількість пророслих мікробних колоній за допомогою приладу ПБС для підрахунку колоній бактерій (рис. 4).

Кількість мікробних тіл (колоній) в 1 м3 повітря підраховують, виходячи з того, що на площі 100 см2 агару бактеріологічної чашки за 5 хв осідає приблизно стільки мікробних тіл скільки їх міститься у 10 л повітря.

Поширеним методом визначення забрудненості повітря є посів мікроорганізмів за допомогою апарата Кротова (рис. 3).

Чашку з МПА ставлять на столик апарата, що рухається з швидкістю 1 об./с. Повітря вентилятором засмоктує через щілину кришки, якою закрита чашка, мікроорганізми осідають на поверхні агару, за секундоміром встановлюють час проходження та кількість повітря яке проходить через мікроманометр за 1 хв. Після 48-годинної інкубації у термостаті підраховують кількість колоній та вираховують кількість мікроорганізмів в 1 м3 повітря.

При застосуванні методу уловлювання бактерій за допомогою фільтрів досліджуване повітря протягують аспіратором (рис.2) або шприцом через певну кількість стерильного фізіологічного розчину налитого у поглинач .

Після поглинач переносять у лабораторію і відбирають певну кількість розчину і вливають у чашку з МПА. Після 48 годинної інкубації у термостаті, підраховують кількість пророслих колоній і розраховують кількість мікробних тіл в 1 м3 повітря.


Рис. 1. Пилолічильник конструкції В.Ф. Матусевича	Рис. 2. Електроаспіратор

Рис.3. Апарат Кротова	Рис.4.Прилад ПБС для підрахунку Колоній бактерій

Рис.5. Патрони для відбору проб пилу на фільтри з тканини АФА

Завдання для самостійного практичного виконання:

1.Ознайомитись з принципами визначення аерозольного пилу ваговим і підрахунковим методами, а бактеріальної забрудненості повітря - седиментальним методом.

Контрольні питання:

1.Класифікація пилу повітря.

2.Джерела утворення пилу в атмосфері.

3.Джерела утворення пилу з повітрі тваринницьких приміщень.

4.Пояснити пряму дію пилу на організм.

5.Методи визначення запиленості повітря.

6.Пояснити непряму дію пилу на організми.

7.Що являє собою пилова інфекція?

8.Що являє собою крапельна інфекція?

9.Заходи профілактики утворення пилу на території тваринницьких підприємств.

10.Заходи профілактики утворення пилу в тваринницьких приміщеннях.

11.Зоогігієнічні норми.

Література:

1.Гігієна тварин. Практикум В.В Демчик, та ін.. К.:Вид-во “Сільгоспосвіта”, 1904 -С. 43-51.

2.Гігієна тварин. М.В. Демчук, та ін. - К : Урожай, 1996 - С. 25-27.

3.Довідник з гігієни М.С. Борщ та ін. К.: Урожай, 1991 - С. 14.

Зміст

Далі

Глосарій