Жовте тіло його види, місце розміщення та роль

ТЕМА:  Жовте тіло, його види, місце розміщення та роль

МЕТА. Вивчити будову і функції статевого апарату самки.

ЗАВДАННЯ. Навчитись проводити морфологічну оцінку  жовтого тіла і діагностувати феномени стадії збудження різними методами.

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ. Рисунки, муляжі, схеми, методичні рекомендації. 

В фолікулах  проходять  стадію росту статеві клітини – овоцити. По мірі розвитку будова, розмір, форма, кількість і розміщення  фолікулів змінюється.

У розвитку фолікула розрізняють три стадії (рис.3): в першу має розмір 0,5 – 0,75 см (А), в другу - досягає максимального розвитку(Б), в середньому 1 – 1,5 см. в третю відбувається потоншення стінок фолікула (В).

В яєчниках статево зрілої самки розрізняють: овоцити першого та другого порядку і зрілі готові до овуляції фолікули (що називаються граафів пухирець), а також  фолікули, що знаходяться в процесі атрезії.

Атрезія процес зворотного розвитку овоцитів 1 порядку. Причини цього явища до кінця не встановлено, однак існує гіпотеза, що частина овоцитів 1 порядку не чутливі до дії фолікулостимулюючого гормону (ФСГ).

Зрілі фолікули у великої рогатої худоби можна пальпувати через пряму кишку і визначити  їх приблизну величину, форму і степінь зрілості.

Клітини внутрішнього шару фолікула виділяють естрогені або їх ще називають гонадальні гормони.

Овуляція відбувається під впливом лютеїнізуючого (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормонів (ФСГ), при співвідношенні 10:1 (гонадотропні гормони).

Після овуляції на місці лопнувшого фолікулу утворюється жовте тіло, що на протязі 3-4 днів перетворюється у залозу внутрішньої секреції.

Процес утворення і розвитку жовтого тіла проходить в декілька стадій, або фаз: проліферації, васкулізації.

Якщо запліднення не відбулося, то у корів з 11-12 дня після овуляції функціональна активність тимчасової залози поступово зменшується і поступово піддається регресії. У невагітних самок називається жовтим тілом статевого циклу.

Після розвитку вагітності воно значно збільшується в розмірі і називається жовтим тілом вагітності. Процес регресії жовтого тіла вагітності починається в кінці періоду вагітності і закінчується в післяродовий період.

На протязі всього періоду вагітності тимчасова залоза виробляє гормон прогестерон, при цьому найбільша функціональна активність спостерігається в першій половині вагітності.

 Статевий цикл та діагностика феноменів

Статевий цикл – це складний нейро-гуморальний процес, що супроводжується комплексом фізіологічних і морфологічних змін в статевих органах і в організмі самки від однієї стадії збудження до наступної.

Залежно від частоти прояву статевих циклів самок поділяють на поліциклічних і моноциклічних. 

У поліциклічних  (корова, свиня, кобила) статеві цикли повторюються послідовно на протязі цілого року в основному через три тижні. Цикли відбуваються до настання вагітності.

Вівці належать також до поліциклічних тварин з статевим сезоном, тому що у більшості порід осіню і в першій половині зими повторюється декілька статевих циклів.

У моноциклічних тварин статевий цикл спостерігається один або кілька разів на рік. Такий статевий цикл властивий багатьом видам диких тварин і собакам. Потім наступає тривалий період статевого спокою - анеструм.

В статевому циклі виділяють три основні стадії: збудження; гальмування  і зрівноваження (статевого спокою).

Стадія збудження характеризується проявом чотирьох феноменів: тічка, статеве збудження,  статева охота, овуляція.

В стадію збудження всі рефлекси  підкоряються статевим рефлексам.

Тічка – сукупність морфологічних і фізіологічних змін в статевих органах самки в період статевого збудження. У корів ознаки тічки такі: витікання слизу з шийки матки і піхви, набухання, розслаблення і розкриття шийки матки, почервоніння піхви та шийки матки.

Статеве збудження – (загальна реакція)  зміна в поведінці самки під  час стадії збудження, яка виникає в зв¢язку з дозріванням фолікула.

Статева охота - диференційована позитивна статева реакція самки на самця. Загальною ознакою охоти є „рефлекс нерухомості”.

Овуляція - процес розкриття зрілого фолікула і виділення овоцита ІІ порядку та фолікулярної рідини у воронку яйцепроводу.

В усіх видів сільськогосподарських тварин, крім кролів, овоцит ІІ порядку виділяється з фолікулів спонтанно незалежно від того, відбулось парування з самцем чи ні. Спонтанна овуляція дає можливість проводити штучне осіменіння тварин.

Комплексний клініко-візуальний метод.

Статеву охоту у корів визначають при огляді тварин, опитуванні обслуговуючого персоналу (доярок, тваринників). Цей метод в практиці тваринництва є найбільш поширеним. Оглядаючи тварин, виявляють такі ознаки охоти: неспокій, часте оглядання, мукання, переступання тазовими кінцівками, часте обмахування хвостом, втрата апетиту, зменшення надою. Під час статевої охоти збільшується температура тіла в межах 0,2-0,3⁰С, що визначається за сухістю носового дзеркала (відсутність крапель вологи).

Характерною ознакою охоти (виявляється тільки під час вільного руху тварини) - рефлекс нерухомості.

При огляді зовнішніх статевих органів видно набряк статевих губ з статевої щілини витікає слиз. В першій половині охоти він прозорий, безколірний, скловидний, а в другій половині об’єм його значно зменшується, він стає в’язким, мутнішає в  ньому з’являються пухирці повітря. Це ознаки характерні для оптимального часу осіменіння овуляція

Якщо в слизі з’явилась кров корову осіменяти вже не потрібно, тому що відбулась овуляція, а овоцит ІІ порядку має високу запліднювальну здатність тільки на протязі 4-х годин.

Біологічний метод визначення охоти (рефлексологічний).

Самка в охоті допускає до себе інших корів протягом всього періоду охоти, але вона проявляє рефлекс нерухомості лише в другій половині охоти. Це і є фізіологічно найбільш оптимальний час осіменіння.

Спеціально оперованих самців-пробників використовуються протягом 1-1,5 год. вранці і ввечері. При виявленні статевої охоти корова зразу вилучається із стада і ставиться на витримку. Адже самець-пробник може бути лише біля неї і перестане виявляти охоту в інших самок стада. Біологічний метод виявлення охоти широко використовується в свинарстві та вівчарстві.

Вагінальний метод.

Для визначення охоти корову фіксують в станку, зовнішні статеві органи піддають санітарній обробці, в піхвову порожнину вводять знезаражене піхвове дзеркало і проводиться огляд.

При вагінальному дослідженні виявляються такі ознаки: набряк і почервоніння (гіперемія) слизової оболонки піхви, розетки шийки матки; зменшення складчастості слизової піхви. На дні порожнини піхви можна побачити значну кількість прозорого слизу. Вся слизова піхви блискуча, канал шийки матки розслаблений з нього звисає шнурок слизу. При вагінальному дослідженні можна визначити першу та другу половину статевої охоти. Для першої половини характерне велике нагромадження в порожнині піхви (на дні) і витікання із статевої щілини скловидного, безбарвного, прозорого слизу.

В другу половину охоти кількість слизу починає зменшуватись і під кінець охоти на дні піхви не вдається виявити нагромадження слизу, яке спостерігається в першу половину. З каналу шийки матки звисає шнурок слизу, він більш в’язкий, липкий, слабо мутний має домішки бульбашок повітря. Це ознаки оптимального часу осіменіння.

Електрометричний спосіб.

В слизі під час статевої охоти значно збільшується концентрація солей, що викликає зростання електропровідності. На основі встановленої залежності сконструйовано прилад. Яким визначають електропровідності (електроопору) слизу статевого апарату, за величиною якого визначається фізіологічний стан тварини.

Визначення охоти і оптимального часу осіменіння корів за ступенем розвитку фолікула

Ступінь розвитку фолікула визначають у корів при ректальному дослідженні. Пальпується спочатку правий яєчник, а потім лівий. Якщо на поверхні прощупується фолікул (пухирець) діаметром 1,2 – 1,9 см, а при обережному натисканні пальцем стінка м’яко вдавлюється, відчувається рух фолікулярної рідини це вказує на його зрілість і оптимальний час осіменіння. Перше осіменіння проводять зразу після виявлення рефлексу нерухомості, друге через 10 – 12 год. після першого. Якщо ознаки охоти продовжуються, осіменіння повторюють через кожні 10 – 12 год. до повного припинення охоти.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.    Схарактеризуйте загальну будову статевих органів самок – яєчників,   яйцепроводів, рогів, тіла і шийки матки та інших.

2.    Які фізіологічні процеси відбуваються в статевих органах самок (яєчниках, яйцепроводах, рогах і тілі матки).

3.    Назвіть особливості анатомії статевих органів самок різних видів сільськогосподарських тварин (яйцепроводів, тіла і рогів матки).

4.    Опишіть будову та функції фолікула, дайте визначення овуляції.

5.    Проведіть характеристику жовтого тіла, його видів, місця розміщення та ролі.

6. Дайте характеристику стадій статевого циклу та феноменів.

7. Перерахуйте методи діагностики феноменів статевого циклу.