|
|||||||||
|
|||||||||
Мета: Опанувати методики визначення бактеріологічних і гельмінтологічних показників грунту. Матеріали і обладнання: Свердла; спиртівка; ніж; шпатель; ложка; банка стерильна з притертою пробкою; грунт; 3%-й розчин формаліну; 3%-й розчин соляної кислоти; пробірка до 50 мл; 5%-й розчин гідроксиду натрію; центрифуга; розчин азотнокислого натрію; петля; лійка Гольдмана; мембранний фільтр; предметне скло; гліцерин; мікроскоп; марля; металеве сито; паперовий фільтр; термостат.
Теоретичне обгрунтування для виконання завдання
На основі бактеріологічного дослідження грунту визначають ступінь його забруднення збудниками кишкових інфекцій, а також давність забруднення.
За даними гельмінтологічного дослідження встановлюють ступінь забруднення грунту і загальне його ветеринарно-санітарне благополуччя (http://uk.wikipedia.org/wiki). Воно дає змогу виявити джерела і шлях поширення гельмінтозів тварин і людини.
Бактеріологічні дослідження грунту
Бактеріологічні дослідження грунту проводять шляхом відбору проб грунту. Для бактеріологічного дослідження відбирають середню пробу близько 500 г. Після пропускають через сито діаметром 3 мм. З просіяного грунту відбирають 5-10 г грунту, добавляють суспензію з 30-100 мл стерилізованої води з якої після збовтування протягом 10 хв. і при відстоюванні 2-5 хв. роблять посів.
Проби з глибоких шарів грунту беруть спеціальним свердлом Френкеля або Некрасова (рис. 1, 2).
Гельмінтологічне дослідження грунту
Грунт основний резервуар яєць і личинок гельмінтів - паразитичних червів, які розвиваються без проміжного господаря. У грунт яйця надходять з фекаліями хворих тварин. Тут за сприятливих умов з них розвиваються личинки.
Відбір проб грунту
На аналіз, який здійснюють протягом перших 2-3 днів, беруть не менше 200г грунту. При необхідності проби заливають 3% -м розчином формаліну та фізіологічним розчином, або 3% -м розчином соляної кислоти і зберігають у закритих банках при температурі - 18-24С°.
Дослідження грунту на яйця гельмінтів: 5-10г подрібненого грунту насипати у центрифужну пробірку місткістю до 50 мл, залити 20 мл 5%-го розчину гідроксиду натрію або їдкого калію і перемішувати не менше 15 хв. Розчин лугу застосовують з метою відокремлення яєць гельмінтів від часток грунту.
Пробірки поставити у центрифугу і центрифугувати суміш 2 хв, надлишок лугу злити, а до осаду додати насичений розчин азотнокислого натрію. Перемішати і знову центрифугувати не менше 5 разів. Після кожного центрифугування поверхневу плівку зняти петлею і перенести у склянку з водою. Потім за допомогою лійки Гольдмана профільтрувати воду через мембранний фільтр. Яйця глистів перенести на предметне скло, добавити краплю гліцерину і при збільшенні мікроскопа підрахувати кількість яєць гельмінтів.
Дослідження грунту на личинки гельмінтів
Відважити 200 г грунту, старанно подрібнити, рівномірно розкладаємо на марлю, якою накрите металеве сито з отворами діаметром 1-2 мм. Сито вставляємо у скляну лійку діаметром 10-15 см наповнену підігрітою до температури не вище 40-45°С водою, щоб рівень грунту доходив до поверхні води. На нижній кінець лійки надіти гумову трубку із затискачем, а на неї коротку скляну пробірку діаметром 0,25-0,5см.
Через 1 годину личинки гельмінтів внаслідок термотропності мігрують через сито у воду і концентруються на дні пробірки Після цього рідину з пробірки злити, а осад переносять на бактеріологічну чашку і під малим збільшенням мікроскопа підрахувують кількість рухливих личинок
Визначення життєздатності яєць гельмінтів
Культуру яєць переносять на паперовий фільтр у вологу камеру (термостат з температурою 35-38° С .
Через 7-10 днів з яєць розвиваються живі рухливі личинки яких добре видно при мікроскопії.
Завдання для самостійного практичного виконання
1.Засвоїти зоогігієнічні нормативи та методики визначення бактеріологічні гельмінтологічних показників грунту.
Контрольні питання:
1.Техніка і правила відбору проб грунту для бактеріологічного дослідження.
2.Техніка і правила відбору проб для гельмінтологічного дослідження.
3. Методика дослідження грунту иа яйце гельмінтів.
4. Методика досліджень грунту на личинки гельмінтів.
Література:
1. Гігієна тварин. Практикум В.В. Демчук. та ін. К : Вид-во "Сільгоспосвіта", 1994.С. 40-42
2. Гігієна тварин М.В. Демчук. та ін. - К.: Урожай, 1996 - С 29-31.
3. Довідник з гігієни. М.С Борщ та ін. К.: Урожай, 1991 -С
|
|||||||||
|
|||||||||
| Copyright © 2011, математика Є.А.Паламарчук, дизайн Р.О.Яцковська |