Визначення якості питної води за фізичними показниками

Зміст

Далі

Глосарій

Мета: Ознайомити студентів з органолептичними показниками води.

Матеріали та обладнання: Вода, ртутний термометр, посуд ємністю 1 л, черпальний термометр, колба з широким горлом з об'ємом 200 мл, годинникове скло, електроплитка, таблиця для визначення інтенсивності запаху, розчин марганцевокислого калію, шкала для визначення інтенсивності смаку і присмаку води, циліндр, шрифт №1, прилад Снеллена, дротяне кільце для визначення прозорості води, лінійка, фільтр, ваги, термостат, водяна баня, фарфорова чашка діаметром 7-8 см, сушильна шафа, компаратор і еталонна лінійка, дистильована вода, стандартні розчини (див. Гігієна тварин. Практикум сторінка 166.) таблиця показників колірності води у градусах.

Теоретичне обгрунтування для виконання завдання

До фізичних (органолептичних) властивості питної води відносять: температуру, запах смак, прозорість, каламутність, сухий залишок, колір, а також визначення радіоактивності (http://eduknigi.com/ekol_view.php?id=50).

Визначення температури води

У колодязь чи басейн термометр опускають на 15хв на глибину з якої беруть пробу для досліджень. Для вимірювання температури води на глибині (відкриті водойми, глибокі колодязі) застосовують так званні черпальні термометри (рис. 1). Резервуар такого термометра схований у металевому циліндрі. У верхній його частині є отвори, через які вода надходить у циліндр. Якщо немає черпального термометра використовують звичайний ртутний термометр.Для визначення температури води на місці взяття проби не менш як 1 л води набирають у посуд, температура якого доведена до температури досліджуваної води. Термометр занурюють у воду і через 15 хв відлічують показник. При цьому меніск ртуті у температурі повинен бути на рівні ока. При визначенні температури води стінки посуду повинні бути захищені від нагрівання або охолодження. Температуру води визначають з точністю до 0,1 °С. Одночасно визначають температуру повітря.

Нормативи. Температура питної води повинна бути: для дорослих тварин – 10 - 15 °С, для тварин в останній період вагітності – 12 - 15 °С, для молодняку залежно від віку – 15-30 °С.

Визначення запаху води

Чиста вода не має запаху (http://www.ecohouse.com.ua/?categoryid=328).

Він зумовлюється як біологічними факторами, так і наявністю хімічних речовин. Характер запаху та його інтенсивність визначають органолептично (згідно таблиці).Запах води має бути природного походження, зумовлений організмами, які живуть у воді. Впливом берегів, дна, грунту.

До природних запахів відносять болотний, деревний, трав'янистий, сірководневий, плісеневий, рибний. Болотний запах зумовлюється продуктами розкладання рослин. Вода може набувати ароматичних запахів рибного, трав'янистого, маслянистого землянистого.Запахи штучного походження залежать від промислових стічних вод, які потрапили у водойму, або від хімічних сполук введених у воду при її очистці та знезараженні на водопровідних станціях. Розрізняють хлорний, бензинний. фенольний запахи.

Хід визначення. Температуру дослідженої води довести до 20 °С, після чого налити у колбу з широким горлом об'ємом 200 мл (на 2/3 об'єму). Колбу закрити годинниковим склом і струшувати круговими рухами, після чого зняти скло і втягнути носом повітря з колби.Для підвищення інтенсивності запаху воду нагрівають до температури 40 і 60 °С інтенсивність запаху води визначають за таблицею і виражають у балах.

Нормативи. Інтенсивність запаху води, яка подається водопроводом, не повинна перевищувати 2 балів.

Визначення смаку і присмаку води

Смак і присмак води залежить від наявних у ній органічних, та мінеральних сполук (http://0372.com.ua/page.php?id=650&comments=1).

Смак і присмак та їх інтенсивність визначення органолептично у сирій воді, за винятком води відкритих водойм і води сумнівних у санітарному відношенні джерел. Ці води перед визначення смаку кип'ятять та охолоджують до кімнатної температури.

Хід визначення. Близько 15-20 мл досліджуваної води набрати у рот, розподілити її по всій поверхні язика і тримати в роті кілька секунд. Після видалення води рот сполоснути слабким розчином марганцевокислого калію.

Розрізняють чотири види смаку води: солоний, гіркий, солодкий, кислий. Усі інші види смакових відчуттів називають присмаками, характеризуючи їх за відповідними ознаками: рибний, металевий, хлорний.

Інтенсивність смаку і присмаку води оцінюють у балах за такою шкалою:

0 - ніякого смаку;

1 - дуже слабкий;

2-слабкий;

3 – помітний;

4- сильний;

5 - дуже сильний.

Нормативи: Інтенсивність смаку і присмаку води, яка подається водопроводом, неповинна перевищувати 2 бали.

Визначення прозорості води (http://uk.wikipedia.org/wiki)

Прозорість води визначають приладом Снеллена (рис.3), який являє собою скляний циліндр з плоским дном Починаючи від дна, циліндр градуйований по висоті у сантиметрах. Висота градуйованої частини становить 30 см. У нижній частині циліндра є відвідний кінець для зливання води, на який надіта гумова трубка із пружинним затискачем. Циліндр закріплений у штативі.

Хід визначення. Досліджувану воду старанно перемішати і, не фільтруючи, налити доверху в циліндр, під дно якого помістити шрифт №1. Відстань від дна до шрифта повинна становити 4 см, якщо необхідно, воду з циліндра поступово виливати доти, доки букви шрифту не будуть добре видимі. Висота стовпа залишеної у циліндрі води, виражена в сантиметрах, вказуватиме на ступінь прозорості води. Визначення проводять у добре освітленому приміщенні на відстані на 1 м від вікна.У польових умовах прозорість води визначають за кільцем, виготовленим з дроту товщиною 1-2мм, діаметр кільця 1 - 1,5см (рис. 2). Кільце занурюють у воду, поки його контури стануть невидимі. Вимірюють у сантиметрах глибину, при якій дротяне кільце, яке витягують із води, знову стане видимим.

Для визначення прозорості води в самому вододжерелі користуються диском Це залізний круг діаметром 30 см. Його занурюють у глиб на шнурку, на якому роблять відмітку, коли око вже не розрізняє диска і коли при витягуванні він знову стає видимий Визначають середньоарифметичне з них двох величин і записують у протокол.Результати дослідження води на прозорість за кільцем переводять у показники, одержані при дослідженні води за шрифтом Снеллена згідно таблиці.

Нормативи. Прозорість води за кільцем не менше, як 40см вважають доброю, 20-30см - допустимою, а вода з прозорістю менше як 20 см вимагає освітлення.

Визначення каламутності води

Каламутність води зумовлена наявністю завислих у ній речовин мінерального або органічного походження.

Каламутність води характеризують якісно і кількісно. Якісно її характеризують словами ледь уловима каламуть, слабка, помітна та сильно каламуть, а кількісно - за вмістом, завислих речовин, що вираженні у міліграмах на 1л води.

Хід визначення. 1л води профільтрувати крізь попередньо виділений до постійності маси і фільтр, після чого його знову висушити та зважити. За різницею у масі фільтра визначають вміст у воді завислих речовин. Встановлюють залежність між кількістю завислих у воді речовин та її прозорістю. Перерахунок прозорості води в її каламутність можна здійснити за таблицею.

Визначений сухого залишку води (ГОСТ-1 8 164-72)

Кількість сучого залишку у воді залежить від кількості розчинених у ній солей.

Хід визначення. 500мл попередньо профільтрованої води випаровувати на водяній бані у фарфоровій чашці діаметром 7-8 см, зваженій з точністю до 0.001 г. Чашку із сухим залишком висушити в сушильній шафі при температурі 110°С, після чого знову зважити. Сухий залишок визначають за формулою:

Х = (М-М1)х1000 V

де X - сухий залишок, мг/ л;

М — маса чашки з сухим залишком;

МІ - маса порожньої чашки:

V - об'єм води, взятий для випаровування;

1000 - для перерахунку на 1л води.

Нормативи. Сухий залишок як показник ступеня мінералізації води допускається в кількості 1000 мг/л. Лише для окремих раціонів ця величина збільшена до 1500 мг/л.

Визначення колірності води

Колірність води можна визначити якісно і кількісно. Якісно - порівнюючи на білому фоні кольоку профільтрованої досліджуваної води (воду фільтрують, якщо прозорість ї нижча 20см за Снелленом) і дистильованої, які наливають шаром однокової висоти у два безколірних циліндри з плоским дном. Розрізняють воду безкольорну, світло -жовту, інтенсивно жовту, зеленувату (зелено подібну).

Визначити колір води у одиницях кольору-градусах можна двома способами.

1. За допомогою компаратора і еталонної лінійки. Для цього в одинциліндрик компаратора наливають до мітки дистильовану воду, а в другий - досліджувану. В нижній паз компаратора під циліндрик з дистильованою водою поміщають еталонну лінійку і пересовують доти, доки візуально при розгляді води у циліндрах інтенсивність забарвлення еталона буде така, як і досліджуваної води. Лінійка градуйована лише до 80° колірності. Якщо колір води більше за 80° досліджувану воду розводять дистильованою, а одержані результати множать на кратність розведення.

2. За стандартними розчинами. Приготування розчинів (див. Гігієна тварин. Практикум, с.166)

Хід визначення. У циліндр, однотипний з циліндр шкали, налити 100 мл досліджуваної води і, розглядаючи зверху на білому фоні, зіставити колір досліджуваної води з кольором розчинів шкали. Показники колірності у градусах наведені в таблиці.

Нормативи. Колірність питної води повинна бути нижче 20°. Допустимою для використання вважають воду з колірністю до 40°.

Визначення радіоактивності води

500мл досліджуваної води випаровують у сушильній шафі попередньо зваженій з точністю до 0,001г. чашку з сухим залишком висушити у сушильній шафі, після чого знову зважити і вирахувати кількість сухого залишку в 1л води.

Сухий залишок у чашці легко розтерти товкачиком, обгорнутим шматком кальки. Радіоактивність води визначають на установці типу Б, у тонкому або товстому шарі сухого залишку. Якщо сухого залишку небагато, на підкладку наносять його не більше 5-8 мг/см2. Якщо кількість сухого залишку значна, можна наносити його до 3г і визначати радіоактивність у товстому шарі. При вмісті у воді великої кількості радіоактивних речовин (107 Ки/л і більше), активність визначають в 1-2мл. води, яку вносять безпосередньо на алюмінієву підкладку, висушують під інфрачервоною лампою до одержання сухого залишку.

Радіоактивність води вираховують за формулою:

А =Nх 1000x100%

2.2 х 1012 х К єф

Де А -ефективність води, Ки/л

N - швидкість підрахунку від 1 мл води в імпульсах за 1 хв з поправкою на фон;

К еф. - поправка на ефективність підрахунку .


Рис. 1 . Черпальний термометр	Рис. 2 . Дротяне кільце для визначення прозорості води

Рис. 3 Прилад Снеллена