|
|||||||||
|
|||||||||
Мета: Ознайомити студентів з методами очистки води. Матеріали та обладнання: Опромінювач, установка ОВ-АКХ-1, установка-хлоратор, 1% розчинхлорного вапна. Теоретичне обґрунтування для виконання завдання
Через воду передаються збудники заразних (черевний тиф, паратиф, лептоспіроз, туляремія) і ряду паразитарних хвороб.
Методи очистки води (відстоювання, фільтрація, коагуляція) дозволяють вилучити з неї яйця гельмінтів і лише 95-99% бактерій. Цим обґрунтовується необхідність проведення додаткових заходів, спрямованих на знезараження води (http://uk.wikipedia.org/).
Такі способи знезараження води, як кип'ятіння і стерилізація, - радикальні, але неперспективні. Вони не можуть бути застосовані у великих масштабах. Крім того, вода після кип'ятіння втрачає смакові якості .
Ультрафіолетове опромінення. УФ-промені з довжиною хвилі до 290 нм мають властивість руйнувати мікробні клітини води, або занурюють у неї. Нині з цією метою використовують установку ОВ-АКХ-1. Знезараження таким способом триває лише кілька секунд і не впливає на смакові якості води.
Знезараження ультразвуком. Установка для одержання ультразвукових коливань складається з лампового генератора, який дає струм високої частоти, і вібратора, який перетворює електричні коливання у механічні. Частота коливань досягає 46000 за 1 с. Основна маса бактерій під дією ультразвуку гине через 5 с.
Хімічні способи. Порівняно незначні кількості води можуть бути знезараженні іонами срібла в дозі 0,05 мг/л. Ефективним методом знезараження є також озонування у дозі 0,2-6 мг/л.
Серед хімічних способів знезараження води найбільшого поширення набуло хлорування. На водопровідних станціях воду хлорують газоподібним хлором в спеціальних установках - хлораторах. Невеликі кількості води знезаражують 1%-м освітленим розчином хлорного вапна.
Знезараження води буде повним при дотриманні таких умов:
а) у воді відсутні завислі частинки;
б) достатні кількість хлору;
в) швидке і ретельне перемішування води з хлором;
г) достатній за часом контакт води і хлору (не менше 45-60 хв).
Спостереженнями встановлено, що для знезараження води у більшості випадків достатньо дози від 1 до 3 мг/л. Бактеріознешкоджувальна дія хлору зростає з підвищенням температури і кислотності води.
1. Звичайне хлорування: воду хлорують після її фільтрації.
2. Подвійне хлорування: воду хлорують двічі - у змішувачах перед відстійниками і після фільтрації. Таке хлорування застосовують при високій бактеріальній забрудненості води вододжерела, з якого живиться водопровід
3. Перхлорування (гіперхлорування): у воду вносять надмірну кількість хлору (5-10 мг/л). Такі дози забезпечують швидке і надійне знезараження води. Гіперхлорування застосовують при несприятливій епідеміологічній та епізоотичній обстановці або коли доводиться використовувати воду з підозрілих у санітарному відношенні джерел.
Завдання для самостійного практичного виконання:
1.Засвоїти нормативи знезараження води.
2.Засвоїти дози хлорування.
Контрольні питання:
1. Обгрунтувати необхідність знезараження води (http://www.health.gov.ua/Publ/conf.nsf/0/c3f726fc8e4a83e1c2256d96002eda8e?OpenDocument).
2. Способи знезараження води.
3. Види хлорування води.
Література:
1.Гігієна тварин. Практикум В.В. Демчук, та ін. К.: Вид-во. "Сільгоспосвіта", 1994. - С. 203-209.
2.Гігієна тварин. М.В. Демчук, та ін. - К.: Урожай, 1996.
3.Довідник з гігієни. М.С Борщ та ін. К.: Урожай, 1991.
4.Практикум для лабораторно-практичних занять з гігієни тварин. М.П. Високос та ін. Харків: Еспада, 2003. –С. 202-207. |
|||||||||
|
|||||||||
| Copyright © 2011, математика Є.А.Паламарчук, дизайн Р.О.Яцковська |