|
|||||||||
|
|||||||||
Мета: Ознайомитись з зоогігієнічними вимогами до обладнання таборів. Матеріали: Таблиці.
Теоретичне обґрунтування для виконання завдання
Літнє, особливо пасовищне утримання тварин рахують періодом отримання максимальної продукції при найменших витратах дешевих зелених кормів (http://www.propozitsiya.com/?page=149&itemid=1820&number=55).
Для великої рогатої худоби краще виділяти пасовища з високим травостоєм, в якому переважають злакові і бобові трави. Небажані заболочені ділянки з кислими злаковими травами, осоками і хвощами (http://www.agroexpert.kiev.ua/potochnii-nomer/vidannja-3-8/pasovishcha.html).
Для овець і кіз необхідні пасовища сухі, непильні з густим низьким травостоєм (http://agro-business.com.ua/component/content/article/73.html?ed=5).
Для свиней добре використовувати пасовища з низькими і вологими грунтами (http://www.minagro.gov.ua/page/?2206).
Для коней найбільш підходять сухі, підвищені пасовища з щільним грунтом, густим, але з невисоким травостоєм ().
В господарстві слід чітко спланувати і підготовити пасовища для утримання тварин. Велику рогату худобу розбивають на слідуючі групи: корови, нетелі і молодняк старше року, телята віком від 6 до 12 місяців (бички і телички окремо), телята від 2 до 6 місяців.
На великих вівчарнях організовують декілька отар овець: маточна отара з ягнятами, отара нагульних овець і отара валухів.
Коней пасуть табунами; лошат після відлучки виділяють в окремий табун.
Зоогігієнічні вимоги до обладнання табору
Майданчик під табір вибирають в центрі ділянки з радіусом 3 кілометри; грунт повинен бути твердий водопроникний місце рівне підвищене в сторону півдня. Табір розміщують подальше від болота, доріг, але близько до джерела водопостачання.
В комплексі табірних споруд необхідно передбачити:
- загони легкого типу;
- загони–навіси для доїння і підгодівлі з годівницями доїльними установками, а також системою водопостачання;
- установку для охолодження молока і лабораторією;
- інвентарне приміщення для мийки, дезинфекції посуди і обладнання;
- приміщення для обслуговуючого персоналу.
Якщо табір використовують постійно то обладнують підлоги, проходи, автонапувалки і елементи каналізаційної системи. В секціях профілакторію встановлюють клітки для телят (індивідуальні і групові).
При стійлово–табірному утриманні стійла краще обладнувати автоматичною прив'яззю. Якщо корів доять у переносні відра їх слід розміщувати таким чином щоб по центру навісу утворився єдиний гноєвий прохід. Корми роздають в годівниці, встановлені повздовж країв навісу.
Якщо водопій корів проводять на природних вододжерелах то передбачають обов'язкові заходи: гігієнічний аналіз води, при необхідності очистка; укріплення берегів і ремонт колодязів, ремонт водопідйомних споруд, огороджень відкритих водойм в місцях водопою; підготовка проходів і підступів до водопою.
Прогони до пасовища і водопою повинні бути вільними, достатньо широкими, розташовуватись подальше від проїжджих доріг (http://gshz.org/publ/26-1-0-103).
Літньо–табірне утримання великої рогатої худоби
На практиці приміняють декілька різновидів пасовищного утримання (http://www.agro-business.com.ua/component/content/article/657.html?ed=49):
1) стаціонарне або стійлове - тварин випасають на невеликій відстані від ферми і пригонять в стаціонарні приміщення.
2) табірно–пасовищне – тварин утримують на пасовищах в таборах.
3) стійлово–табірне – тварин розміщують в табірних приміщеннях і використовують готову зелену масу.
4) відгінно–пасовищне – тварин перегонять на сезонні пасовища, які знаходяться на різній відстані від господарства.
Табірно–пасовищне утримання свиней
Вигін свиней в літні табори дає можливість провести якісний санітарний ремонт в зимових приміщеннях, провести двох разову дезинфекцію.
Угіддям відведеним під пасовища для свиней необхідно приділяти належну увагу випас тварин слід починати після достатнього висихання грунту коли травостій досягає висоти 15 - 20 см. При розподілі пасовищ слід враховувати вік різних груп свиней. Так, для глибокосупоросних і підсосних маток а також відлучених поросят відводять пасовищні ділянки поблизу табору. Молодняку свиней (4-6 місяців і старше), холостим маткам можна відводити пасовища більш віддалені (0,5 км і дальше від табору).
Літній табір для свиней доцільно розміщувати на підвищеній місцевості, подальше від проїжджих доріг і населених пунктів для напування використовують автонапувалки ПА-2, в які вода подається із цистерни ємністю 3-5 м3.
Завдання:
1.Накреслити схему обладнання літнього табору.
Вихід на пасовище
Схема обладнання літнього табору на 400 корів з потоково – цеховою системою утримання:
I – цех сухостійних корів;
II – цех отелів (1 – дородова, 2 – родова, 3 – післяродова, 4 – профілакторій);
III – цех роздою і осіменіння;
IV – цех виробництва молока;
V – молочний блок;
VI – пункт штучного осіменіння;
VII - будинок тваринника.
Контрольні питання:
Перевага літньо–табірного утримання тварин.
Перечислити вимоги до обладнання літніх таборів для тварин.
Перечислити основні варіанти літнього утримання тварин.
Перечислити санітарно-гігієнічні вимоги до пасовищ.
Які пасовища використовують для випасу свиней.
Література:
1. Кузнецов А.Ф. Гигиена сельскохозяйственных животных. – М.: Агропромиздат, 1991. – С. 352-362. |
|||||||||
|
|||||||||
| Copyright © 2011, математика Є.А.Паламарчук, дизайн Р.О.Яцковська |