|
|||||||||
|
|||||||||
Мета: Освоїти прийоми догляду за тваринами Матеріали: муляж, плакати, стенди. Теоретичне обґрунтування для виконання завдання
З метою забезпечення в приміщенні належних мікрокліматичних умов, тварин чистять. Коней – на дворі при конов'язі; корів – у спеціальних станках, в переддоїльних майданчиках, свиней – на вигульних майданчиках.
Основне завдання чищення шкіри – звільнення її поверхні і волосяного покриву від бруду і відходів. Чистять, як коней так і велику рогату худобу.
Шкіру овець не чистять, щоб не забруднити вовну. Шкіру чистять щіткою з волосяного покриву, знімаючи бруд металевими скребками. Необхідно дотримуватись правил санітарії: за кожною твариною повинно бути закріплено індивідуальні предмети (щітка, металеве скребло з металевими зубцями, рушник). Вони повинні зберігатися в шафах. Дезінфікують предмети миттям розчину соди або розчином креолу.
Коней починають чистити з лівого боку, починаючи з голови, потім шию, грудну клітку, кінцівку, тулуб, тазову кінцівку. Правий бік чистять в такому ж порядку. Після витирають рушником. Гриву, хвіст спочатку розбирають руками, потім розчісують і підрізають. Для розчісування застосовують гребінку, в комплект яких входять 9 номерів.
Найбільш зручна гребінка №9 із шириною захвату 10см і № 5 з шириною захвату 5см. Також використовують спеціальний пилосос з 4 щітками і накладними гребінками.
Значно рідше чистять свиней. Велику увагу приділяють кнурам – плідникам; миття і чистка у них ідуть регулярно. Для свиней на відгодівлі, поросят, яких утримують в таборах обладнують чесало.
Чистять кози, овець – стрижуть, чистять лише кінцівки ніг.
Чистять ВРХ – чищення шкіри рефлекторно впливає на молочну залозу у корів зростають надої. При регулярному масажі вимені та обмивання його теплою водою, перед доїнням у корів, а також у нетелей в період підготовки до машинного доїння за 2 місяці до отелу посилюється молоковіддача. Вода повинна бути 30–40°С. Тварин миють і купають водою 16–17°С, бажано під душем. Якщо місця дуже забруднені то миють навіть милом. У ВРХ забруднені особливо задні частини тіла, кінцівки, хвіст, вим'я. У коней задні частини тіла, кінцівки, копити, грива, хвіст. Омиті місця тварин витирають сухим рушником, а також сухим пучком соломи. Для механізованого миття тварин використовують автоустановки.
Догляд за копитами – у регулярному після роботи догляду та очищенні від болота та гною за допомогою дерев'яного ножа .
Обов'язково повинні проводити масаж кінцівок, як у коней, так і ВРХ. Для цього використовують жмут (мотузку) із простих ниток. Масаж проводять знизу вверх і так декілька раз.
У міру відростання копитного рогу, копит зрізують і розчищають. В комплект входять копитний ніж, копитні ножиці, дерев'яний молоток, обсічки і рашпіль.
Після обрізання копит і ратиць, обрізані місця змащують вазеліном. В разі запалення роблять їм ванночки у розчині 10% CuSO4, а також розчин соди і формалін. Для цього тварину заводять в спеціальний станок в якому є заглиблення до 15см; розчин наливають у заглиблення висотою 10–12см і тварина стоїть 10–15хв.
Коней перековують або підковують 1–2 рази в 3 місяці при великому навантаженні роботи на грунтових дорогах, на асфальтових дорогах і бруківках через кожних 1,5 місяці.
Коням стрижуть хвіст, довжина якого повинна бути на 10 см вище скакального суглоба, чубок підрізують так, щоб не закривав очі, а гриву – на 2/3 шиї. Овець стрижуть електричними, механічними і ручними машинками. При порізі шкіри, рани дезінфікують використовуючи 5% розчин йоду і присипають нафталіном для відлякування мух.
Догляд за рогами – полягає у профілактиці травматизму. Якщо безприв'язне утримання молодняку і корів у господарстві постійне, то доцільно знерожувати тварин у 60–70–денному віці коли у телят формуються рогові горбики.
Телят фіксують у станках, вистригають волос навколо рогового горбика, змащують вазеліном і обпалюють за допомогою електротермокаутера, а при його відсутності – лугом. Виконують таку операцію тільки ветеринари. Через 2–3 тижні струп відпадає і ріг не росте. Дорослих тварин не знерожують, тому що це досить болісна операція, яка викликає стреси, падіння продуктивності.
Санітарно–гігієнічне значення дезинфекції.
Комплекс профілактичних заходів у тваринництві включає систематичне проведення:
а) дезинфекції – заходів, спрямованих на знищення патогенних мікроорганізмів і вірусів;
б) дезинсекції – заходів, спрямованих на знищення шкідливих членистоногих;
в) дератизації – заходів, спрямованих на знищення шкідливих гризунів (мишей і щурів).
Завдання для виконання самостійної роботи:
1.Записати найбільш поширені препарати для дезинфекції (Демчук М.В. ст. 274–276).
2.Записати препарати, які найчастіше застосовуються для дезинсекції тваринницьких приміщень (Демчук М.В. ст. 283).
3.Записати найбільш поширені препарати для дератизації.
4.Записати техніку безпеки при роботі з отрутохімікатами (Демчук М.В. ст. 286).
Контрольні питання:
1.Що розуміють під дезинфекцією, дезинсекцією і дератизацією.
2.Найбільш поширені препарати для дезинфекції, дезинсекції і дератизації.
3.Перечислити методи догляду за тваринами.
Література:
Гігієна тварин. Практикум В.В. Демчук, та ін. К.: Вид-во. "Сільгоспосвіта", 1994. - С. 186 – 198.
Гігієна тварин. М.В. Демчук, та ін. - К.: Урожай, 1996.- С. 274 – 287
3. Довідник з гігієни. М.С Борщ та ін. К.: Урожай, 1991 - С.
|
|||||||||
|
|||||||||
| Copyright © 2011, математика Є.А.Паламарчук, дизайн Р.О.Яцковська |