СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА

Абрис (нім.) – опомірний план або креслення території або окремої ділянки з позначенням, доріг, будівель, споруд та посадкових місць для рослин. Лінійне окреслення предмета, контурів дерева або куща.

Ажурність (фр.) – властивість, що характеризує щільність та наявність просвітів в кронах дерев або цілих насаджень. Біологічна властивість дерева.

Аграф (фр.) – святковий рослинний мотив при оформленні садових партерів ХУІІ-ХУШ ст. Він мав вигляд малюнка з пучка гілок, листків чи пелюсток, що виходили з однієї точки біля краю партеру.

Академія (грецьк., лат) – стародавній сад біля м. Афіни на честь міфічного героя Академа.

Акваріум (лат.) – водоймище або спеціальний резервуар, в якому утримуються водяні тварини та рослини в приміщенні або під відкритим небом.

Акведук (лат.) – спеціальна споруда для перекидання або підвішування труб водогону над річкою чи прірвою. Використовувався як декоративний елемент в садах романського стилю в другій половині XVIII ст.

Акротерії – (гр.) скульптурна прикраса у формі пальмети або статуї (форма листка рослини акант), що застосовується по кутах та вершині франтона будівлі.

Аксесуари – (фр.) другорядні або побічні деталі зображення, побічні сценічні деталі.

Акцент (лат.) – підкреслення або протиставлення деталей в загальній пейзажній картині за розмірами, розміщенню в просторі, освітленості або кольору. Це групи дерев або кущів, статуї, альтанки або інші архітектурні форми.

Алея (фр.) – транспортна або пішохідна дорога на території парку, обсаджена з обох боків одним або двома рядами дерев або кущів при правильному їх геометричному розміщенні.

Алегорія (грецьк.) – абстраговане вираження поняття або змісту за допомогою конкретного образу, наприклад, правосуддя виражається фігурою жінки з зав'язаними очима та вагами в руках.

Альпінарій (від назви гір) – кам'янистий сад з високогірних рослин, що ростуть серед каміння і символізують гірський ландшафт і флору. Почали їх застосовувати в пейзажних садах Англії в XVIII ст.

Альтанка (лат.) – паркова споруда легкої або ажурної конструкції, що часто обсаджується ліанами і використовується для відпочинку, захисту від сонця та дощу. Виникла і почала застосовуватись в епоху бароко.

Ампельні рослини (нім.) – виткі або звисаючі рослини, що вирощуються в підвісній посудині (ампелях) і використовуються для прикрашення альтанок, трельяжів, накриття, вертикальних стін, оформлення парадних входів в будинки.

Ампір (фр.) - це стиль пізнього класицизму в західноєвропейській архітектурі, що виник у Франції в період імперії Наполеона. Для ампіру характерні суворі монументальні форми та порядок художніх форм в стилі староєгипетських та старогрецьких декоративних форм. Наприклад, військові трофеї, крилаті сфінкси та ін.

Амфітеатр (грецьк.) - архітектурна споруда старогрецьких часів в формі еліпса, що споруджувалась частіше на схилі гори або горба і використовувалась для масових видовищ. В Римській імперії це вже була крита кругла або еліпсоїдна споруда для масових видовищ з ступінчато розміщеними місцями для сидіння.

Англійський (пейзажний) парк - для спостереження картин природи. Відрізняється вільним розміщенням доріжок, алей та інших елементів планування з включенням широких водоймищ, полян, гаїв, що розміщуються у відповідній просторовій системі.

Амфора (грецьк., лат.) - глиняний глечик з вузьким горлом та двома ручками, що був прикрасою старовинних парків. У стародавніх греків та римлян використовувався для збереження вина та масла.

Ансамбль (фр.) - в садово-парковому мистецтві взаємопов'язана сукупність споруд, рослинності, водоймищ та інших елементів ландшафту, що утворюють цілісну архітектурно-художню композицію. Це також склад мистецьких груп.

Антураж (фр.) — оточення, навколишнє середовище або рослинний фон. Рослинні композиції в садах та парках часто вважаються антуражним оточенням відносно архітектурних споруд або монументів.

Анфілада (фр.) - це ряд кімнат в палаці, що з'єднуються між собою дверима, які знаходяться на одній осі. В садах і парках це ряд окремих, розмежованих між собою насаджень, що з'єднуються між собою проходами, які також знаходяться на одній осі.

Асиметрія (грецьк.) - відомий засіб паркових композицій, поєднання і таке розподілення об'ємно-просторових елементів, при якому відсутня симетрія.

Асортимент (фр.) — набір або перелік декоративних рослин (дерев, кущів або квітів), які використовуються з метою створення декоративних композицій для конкретної території або ділянки. Аранжування (фр.) - мистецтво складання або формування букетів, вінків, квіткових корзин або ваз при оформленні інтер'єрів та фасадів паркових павільйонів.

Арборетум (лат.) - дендрологічний сад, в якому зібрані деревні види та інші рослини з різних рослинних зон земної кулі, що вільно ростуть на відкритому повітрі з метою їх акліматизації в нових умовах.

Архітектоніка (грецьк.) - в декоративній дендрології означав структуру крони дерева, розміри, форма, гілкування гілок, розгалуження та взаємне розміщення.

Архітектура (грецьк., лат.) - будівельне мистецтво.

Архітектурний сад - тип саду з перевагою садових будівель, архітектури та інших штучних споруд.

Архітектурно-планова організація парку - порядок розміщення основних паркових центрів, підрозділів парку, пішохідних та транспортних комунікацій, взаємозв'язок штучних та природних компонентів.

Архітектурні елементи парку - будівлі та споруди (павільйони, амфітеатри, колонади, альтанки, ступінчаті марші, балюстради та інше), які гармонічно вписуються в природні елементи рельєфу. В садах ХVIII-ХІХ ст. головною архітектурною спорудою був палац як основна будівля садиби.

Архітектурна графіка особливий вид графічного мистецтва, за допомогою якого відтворюється об'єкт проектування або реконструкції. Відрізняється особливою наглядністю та відтвореням художніх особливостей об'єкта та його деталей.

Аха (ах-ах!) - замаскована в глибині зовнішня огорожа парку, яка не заважає оглядати навколишній ландшафт, переважно такі огорожі споруджувались за рахунок глибокого рову, підпірної стіни, річки, каньйону. Викликає здивування при наближенні та вигуки ах-ах!. Це було модно в ХVІІ-ХVIII ст.

Аеросолярій (грецьк.) - площадка для приймання сонячних та повітряних ванн.

Балюстрада (фр.) - огорожа балконів, терас, ступінчатих маршів, підпірних стінок, що складається з ряду фігурних стовпчиків-баляски. Це своєрідні декоративні поручні.

Бароко (італ.) - художній стиль в Західній Європі в ХVІ-ХVIII ст., що знайшов застосування в садово-парковому мистецтві Італії, Франції та інших країн. Для бароко характерні наступні риси: декоративна пишність, пластичність, контрастність, емоційність, намагання придати рослинним матеріалам архітектурні форми, парадність.

Берсо (англ.) - закрита рослинністю алея, що споруджена з дерев'яного каркасу, на якому прив'язані гілки дерев граба, липи, кизилу, берези, що утворюють суцільний намет. Вони прикрашувались трельяжними альтанками, вхідними арками.

Бесідка - альтанка.

Бельведер (італ.) - вишка або висока тераса на будівлі або на високому березі, альтанка, з яких відкривається красивий вид на околиці.

Благоустрій - спеціальні заходи для покращення життя населення в містах і селах: озеленення, санітарна очистка території, захист від забруднення повітря, захист від шумів та надмірного освітлення.

Бонсаі (япон.) - мистецтво вирощування карликових дерев в кімнатах та закритих приміщеннях.

Бордюр (франц.) - вузька (10-30 см) лінійна посадка з одного або двох рядів невисоких квіткових рослин або низьких декоративних кущів. Вони можуть бути стриженими або рости вільно і використовуються для обсадження клумб, рабаток або доріжок та виділення малюнків в квіткових партерах.

Боскет (франц.) — замкнута ділянка насадження частіше правильної геометричної форми, обмежена живоплотом, простори всередині в епоху бароко називались зеленими кабінетами з розміщенням в них зеленого театру, лабіринту, водоймища, водограю, квітника і т.д.

Ботанічний сад - зелений масив або колекція різних видів рослин, що розміщені за науковою схемою їх класифікації. Використовуються для наукових досліджень, культурно-просвітницької роботи, вивчення та акліматизації нових рослин.

Буленгрін (англ.) — спеціальний газон для гри в кеглі, середня частина якого понижена в формі плоскої долини. В XVII ст. використовувався для підсилення враження просторовості садів та парків.

Буферна зона (парка-пам'ятника) - окраїнна частина парку або додатково виділена і засвоєна сусідня територія, де організовується масовий відпочинок населення з метою зменшення рекреаційного навантаження на культурно-історичну зону парку.

Букетні посадки - засіб формування компактних або густих груп дерев та кущів шляхом посадки в одно посадкове місце кількох рослин з метою створення компактних насаджень. Інший спосіб - зрізка дерева або куща біля землі (посадка "на пеньок") з метою викликати кущіння дерева.

Бульвар (фр.) — широка озеленена смуга посередині проїжджої частини або по боках вулиці чи набережної. Бульвари використовуються для пішоходів та короткочасного їх відпочинку. Бульварами колись називали вали фортечних укріплень, які потім були перетворені в озеленені смуги для прогулянки жителів міста.

Бутоньєрка (фр.) - невеликі букетики з духмяних рослин, що вставлялись в петельки піджаків або іншим способом закріплювались на костюмах. Віяльні композиції парків (від слова віяло) - композиції з променистих алей парків біля головного входу, від якого вони розходились по всій території парку. Закруглені доріжки з'єднують їх між собою в регулярних та пейзажних парках.

Вертикальне озеленення - озеленення фасадів будівель, паркових споруд, спеціальних ажурних споруд, вертикальних стін та інших об'єктів з використанням деревовидних ліан та інших витких рослин для захисту їх від сонячного перегріву, пилу, шуму, створення вертикальних зелених стін.

Вертикальне планування - комплекс заходів з перетворення рельєфу в технічних та композиційних цілях, в тому числі і для організації поверхневого стоку. Це дає змогу зберегти в історичних парках цінні існуючі насадження, ґрунтовий покрив, тераси, ступінчаті марші та інші ансамблі.

Віадук (лат.) - шляхопровід через яр, ущелину, над річкою чи поперечним шляхом, що може бути підвісним, або стояти на опорах.

Вікно - просвіт в масиві або куртині дерев, що утворюється природним шляхом при загибелі крупних дерев, або штучно з метою надання пейзажу мальовничості.

Вертоград - давньоросійська назва саду.

Вертюгаден (нім.) - невеликий терасований схил типу амфітеатру з напівкруглими випуклими сходами на фоні стриженої зеленої стіни з прикрасами та статуями, що використовується як сценічна площадка.

Вид - частина пейзажу або термін з ландшафтного садівництва. Використовується для вмілого розкриття художньої виразності пейзажу.

Видова точка - вигідне на території парку місце, з якого найкраще споглядати вид, пейзаж або вісту. Таке місце частіше всього оформляється у вигляді площадки.

Вирідарій (лат.) - озеленений внутрішній дворик або невеликий сад у дворі монастиря, або житлового будинку. Частіше всього він має геометричне планування з водограєм, або басейном та клумбами. Стіни будинків саду оздоблювались фресками з зображенням фантастичних садів.

Висячий сад - невеликі сади на покрівлях, галереях або на спеціальних кам'яних опорах. На них насипався грунт, на якому могли рости квіти, кущі і навіть дерева. В часи "Київської Руси" такі сади називались "Верховий сад".

Віста (італ.) - вид з вузькою перспективою, який обмежений вузькими плоскостями і направлений в бік цікавого елементу ландшафту - фокуса перспективи.

Водоспад - штучний або природний падаючий вниз потік води між двома водоймищами, що знаходяться на різних рівнях. Влаштовуються в парках на перепадах рельєфу.

Вокзал - застаріла назва концертного залу в парку, аналогічно ландшафтному "Воксхолу". Після того як до вокзалу в Павлівсько-му парку була проведена перша залізниця, це слово отримало сучасне значення, тобто зупинка або стоянка.

Волюта (лат.) - орнамент в класичному садовому партері у вигляді завитка або спіралі, що розміщувався в кутах або на краю клумб.

Вольєра (фр.) - велика клітка, павільйон або ціла ділянка, оточена ровом чи сіткою, де утримуються птахи або тварини.

Відродження - особлива епоха розвитку культури в країнах Західної та Центральної Європи в ХV-ХVІІ ст. Основною ідеєю відродження став гуманізм, нове уявлення про людину як вільну і всебічно розвинену істоту, здатну до необмеженого прогресу.

Газон (фр.) - штучний дерновий покрив або ділянка, засіяна злаковими багаторічними травами, що створюють однорідний зелений фон для скульптурних та архітектурних споруд, квіткових композицій дерев та кущів. В залежності від призначення та використання газони діляться на: декоративні (партерні), спортивні, квіткові (мавританські), спеціальні.

Гама кольорова (фр., нім.) - послідовний ряд кольорів, на які розкладається білий колір світла. Вона використовується при створенні творів мистецтва або садово-паркових композицій. Як назва так і умовне розділення світла на 7 частин виникло на зразок музичної гами.

Гай - крупний елемент садово-паркового пейзажу розміром 1,0-1,5 га, що складається переважно з однієї деревної породи і обов'язково проглядається майже наскрізь між деревами.

Гармонія (грецьк.) - в садово-парковому мистецтві розмірність або пропорційність окремих елементів композиції, специфічна єдність в різноманітності, наприклад, гармонія в пропорційності, кольорі та інше.

Геопластика (грецьк.) - архітектурно-художнє перетворення рельєфу або різновидність вертикального планування території під сад.

Герма (грецьк.) - чотиригранний стовп або основа, яка закінчується скульптурою голови або бюстом. Спочатку в античній Греції це було зображення бога Гермеса, потім інших богів, а пізніше - це стала типова паркова скульптура.

Герон (грецьк.) - священний гай героїв, що присвячений засновникам міст та іншим видатним людям, яким в стародавній Греції поклонялись як богам.

Гімнасій (грецьк.) - місце гімнастичних вправ молоді, а потім і філософських лекцій, своєрідний учбовий заклад стародавньої Греції.

Гірлянди (фр.) - квіти або зелені гілки, що сплетені у вигляді довгої стрічки. Звичай використовувати гірлянди для прикрас відомий ще з стародавнього Єгипту, потім цей звичай застосовувався в стародавній Греції та Римській імперії, особливо в епоху бароко та рококо.

Гніздові посадки - групи з трьох-п'яти дерев та кущів, що висаджуються на віддалі 0,5-1,0 м одне від одного і потім утворюють загальну крону типу "букет".

Глорієта (фр.) - невелика паркова споруда у формі відкритого колонного павільйону, що частіше всього споруджується на підвищенні або замикає собою перспективу. Вперше з'явились в другій половині XVII ст. у Франції.

Готика (італ.) - художній та архітектурний стиль в історії західноєвропейського мистецтва, що виник у Франції в ХІІ-ХІІІ ст. Готичний стиль характеризується стрільчатими арками та склепіннями, надмірним кам'яним різьбленням, скульптурними прикрасами, кольоровими вітражами, перевагою тонких вертикальних архітектурних форм.

Грот (фр.) - штучна декоративно-паркова споруда, що створюється в місцях виходу скелястих порід біля підніжжя схилів, водоспадів, ставків з каскадами. Гроти вирубуються в скелі як прохолодне приміщення для відпочинку від спеки.

Група (фр.) - важливий елемент садово-паркового пейзажу, групова посадка дерев та кущів на близькій віддалі. За кількістю рослин розрізняють: 3-5 рослин – невеликі групи, 11 і більше – крупні. Групи можуть бути компактні та ажурні. Вони з'явились ще в античні часи і зустрічаються в садах і парках епохи Відродження.

Грядка - прямокутна ділянка обробленої землі з вертикальними краями, що закріплені дерном, каменем, цеглою. Використовувались спочатку для вирощування овочів, лікарських рослин або квітів.

Вони з'явились в Середньовіччі, а в період Відродження набули більш складнішої форми, а потім перетворились в партери.

Двірцево-паркові комплекси - крупні історично сформовані ансамблі, в склад яких входили палац, парк, господарські та культурні будівлі. Частіше всього це пам'ятники архітектури та садово-паркового мистецтва, що тепер використовуються як музеї-заповідники.

Декоративні якості рослин - якісні та кількісні характеристики рослин, що визначають їх зовнішній вигляд, постійні в період формування листя, квітів, суцвіть, або такі, що змінюються протягом року і навіть всього життя. Декоративні якості рослин враховуються при підборі асортименту, їх розміщення та формуванні груп, куртин, масивів.

Дендрологічний сад, дендрарій (грецьк.) - колекція різних видів дерев та кущів, що використовуються для наукових цілей, вивчення та акліматизації рослин, їх інтродукції в лісові та паркові насадження.

Дернові лавки - споруди з дерну вздовж огорожі у вигляді виступів для сидіння - поширена споруда середньовічного саду.

Дзеркало води - невеликий прозорий та неглибокий декоративний водний басейн, частіше правильної геометричної форми з низьким бортиком. Він розрахований на віддзеркалення красивих архітектурних споруд, скульптур, насаджень.

Дисонанс (лат.) - порушення гармонії, що проявляється в невідповідності форми та змісту предметів, зовнішнього вигляду та явищ їх творіння. Невдалий підбір груп рослин, дисгармонія архітектури та пейзажу.

Домінанта (дат.) - головний акцент паркового пейзажу з точки зору художньої виразності, якому повинні підкорятись інші елементи. Домінанта може бути за формою, кольором, ідейним змістом.

Дукт (лат.) - лісова дорога або просіка в густому парку чи лісопарку, а також вид вздовж алей в парках епохи бароко, вид між групами дерев в пейзажних парках.

Єдність форми та змісту - один з важливих законів художньої творчості. Його суть полягає в тому, що форма художнього твору органічно зв'язана з його змістом і ним визначається.

Жанр (фр.) - історично стійка форма композиційної організації художніх творів. Існують жанри в літературі (роман, повість, оповідання та інші). В садово-парковому мистецтві до жанрів відносять палацеві, монастирські, міські, заміські, житлові та інші види садів і парків.

Живопліт - посадки або насадження, що формуються з вільноросту-чих дерев або кущів з метою сформувати густі, зімкнені та непрохідні насадження у вигляді вертикальних зелених стін. Живоплоти бувають одно-, двох- та трьохрядні та різної висоти. Для їх створення використовують переважно кущі з дрібним листям, що добре переносять стрижку (біота, бирючина, кизильник та інші).

Загущені посадки - спосіб створення окремих ділянок насаджень з формуванням в них прямих стовбурів. Посадка дерев проводиться через 1,0-1,5 м з метою через 2-3 роки сформувати зімкнені компактні засадження, які в перші роки існування виявляються найбільш стійкими. Але в наступні роки такі насадження потребують своєчасного зрідження.

Звіринець - огороджена або іншим способом виділена ділянка лісу. що використовується для утримання звірів та полювання на них.

Зелений театр - літня споруда для демонстрації театральних вистав, кінофільмів або концертів на відкритому повітрі.

Золотий переріз - гармонійне ділення відрізка на дві частини таким чином, що більша його частина вважається пропорційною між всім відрізком та меншою його частиною. Принцип золотого перерізу використовується в мистецтві з античного періоду, епохи Відродження та до наших днів.

Зонування території - виділення в парках ділянок з різним функціональним призначенням, наприклад, зона масових видовищ, спорту, прогулянок і тихого відпочинку, культурно-історична.

Ідилія (грецьк.) - особливий вид краси паркового пейзажу, в якому втілена велич природи та розумної людської праці, що перетворює природу. Для садово-паркового господарства, мистецтва XVIII ст. ідеалізувалась картина сільського життя.

Ікебана (яп.) - в перекладі означає збереження квітів для іншого життя. Стародавнє оригінальне мистецтво квіткового оранжування в Японії.

Іподром (гіподром, грецьк.) - так називали в стародавній Греції поле для спортивних змагань. З часів стародавнього Риму має прямокутну форму з закругленими боками.

Інтродукція рослин - введення в культуру інорайонних рослин в нові природнокліматичні умови. Збагачення наших полів, городів, садів та лісів новими рослинами.

Історично-культурне зонування території парку - виявлення територій пам'ятників культури, виявлення історичного планування для створення умов середовища, близького до його первісного стану.

Історичний парк - зразок культури паркобудівництва минулого, як історичний пам'ятник, підлягає охороні державою.

Італійський пандус (фр.) - похила поверхня, яка нерідко заміняє ступінчаті сходи. Наприклад, в багатоповерхових підземних гаражах для виїзду і в'їзду автомашин з одного поверху на інший, доріжка рядом з сходинками при вході в метро для дитячих колясок.

Кабінет в боксеті (фр.) - невелика замкнута стриженими живоплотами ділянка або своєрідний елемент внутрішньої садово-паркової композиції регулярного або французького стилю ХVІІ-ХVІІІ ст. в Европі. Іноді боксети заповнювались басейнами, скульптурами, альтанками, партерами і навіть садово-парковими будівлями.

Каскад (фр.) - багатосходинкова споруда з каменю або бетону, через яку послідовно спадає вода. Влаштовуються в містах можливого швидкотоку, при наявності різного рівня водних басейнів, утворюючи послідовний ряд терас або невеликих водоспадів. Це один з поширених мотивів терасних парків Італії та Франції епохи Відродження. З XVIII ст. застосовуються так звані рустовані каскади з дикого каміння.

Картуш (фр.) - орнамент або своєрідна прикраса у вигляді розгорнутого сувою або згортка з завитками на боках та полем в середній частині для підписів, емблем та вензелів власників садів ХVII-ХVШ ст.

Кагальна гірка - характерна для російських та українських парків XVIII ст. споруда у вигляді пологого похилого схилу, який використовувався для спускання на санках та лещатах.

Кашпо (фр.) - декоративна посудина з кераміки, пластмаси, дерева або лози для розміщення в ній квітів у підвішеному стані.

Квартал (лат.) - частина міста, обмежена частіше всього чотирьома вулицями, що пересікаються. Це також елемент садово-паркової композиції частіше всього в регулярній частині парку, з доріжками та квітниками. Частина обмеженої просіками території лісопарку або лісу.

Квінкунс (лат.) - спосіб посадки або розміщення дерев зміщеними рядами або конвертами.

Квіткові масиви - крупномасштабні квіткові композиції площею 80-160 м² і до 1000 м² на галявинах та луках, що створюються з багаторічників. Такі масиви частіше всього бувають одного тону - червоні, білі, золотисто-жовті. Може бути контрастне поєднання з двох-трьох тонів.

Квіткові луки - в середні віки величезні зелені газонні луки за межами палаців, оточені деревами та кущами. Використовувались для гульбищ та зустрічі придворної молоді, а також для рицарських змагань, в результаті чого вони отримали назву "парків кохання".

Кенотафіон (грецьк.) - назва оточеної садом гробниці у стародавніх греків.

Кіоск - невелика літня або тимчасова споруда у вигляді прикрашеного або декоративного павільйону, що з'явився в романських садах XVIII ст. Тепер це переважно місце відпочинку або торгівлі.

Китайський гай - посадка дерев у формі амфітеатру, що виконана вперше в садибах Шереметьєво та Останкіно в околицях Москви.

Кладовище - обмежена територія, на якій хоронять померлих. Така територія досить густо озеленена і часто відвідується населенням.

Класицизм (лат.) - художній стиль садівництва, що виник в Європі в XVII-XIX ст. Він базувався на античному мистецтві як ідеальному зразку. Це стиль придворної аристократії та її культури в період утвердження абсолютизму. В Росії та в Україні цей стиль поєднувався з пейзажним плануванням парків.

Клумба (англ.) - група дерев та кущів на відкритих полянах пейзажних парків. З середини XIX ст. клумбою назвали квітник правильної геометричної форми, що частіше всього в різних формах зустрічається в партерних композиціях.

Колорит (лат.) - гармонічне поєднання кольорів, яке сприяє розкриттю замислу та змісту композиції. Загальний характер кольору та поєднання кольорів в багатокольорових мистецьких творах.

Компартимент (фр.) - окрема садово-паркова композиція в садах ХVІІ-ХVІІІ ст. З подібних частин створювався увесь ансамбль. Так, наприклад, компартимент партерний складався з чотирьох подібних квіткових килимів, що симетрично розміщувались навколо скульптури або басейну.

Композиція (лат.) - поєднання, побудова творів мистецтва, розміщення його елементів та частин у відповідній системі, сукупність всіх засобів розкриття образу або ідеї. Садово-паркова композиція - це побудова окремого саду у відповідній художній системі, яка забезпечує взаємозв'язок його складових частин: насадження, водної поверхні, рельєфу та інше.

Консервація старовинних парків - збереження існуючої планово-просторової композиції, цінної рослинності, архітектурних споруд та малих форм від руйнування.

Контраст (фр.) - співставлення предметів або явищ протилежних за своїми властивостями (об'єм, висота, колір та інше). В садово-парковому мистецтві використовується ефект художнього контрасту: плакуча та пірамідальна форми крон, відкриті та закриті ландшафти, водна поверхня та луки, рівнина та гірський масив і т.д.

Красота, врода (фр.) - зовнішня позитивна ознака людини, предметів мистецтва, природного середовища. Характеризується пропорційністю, гармонійним поєднанням окремих частин, гармонійністю кольорів, якістю та новизною.

Ксистос (грецьк.) - головне крите приміщення спортивної школи у греків. Спочатку греки так називали відкрите спортивне поле. У римлян так називали частину саду, яка прикрашалась квітами і знаходилась під навісом з колонадою або відкритою галереєю.

Ксист (грецьк.) - невелика територія перед палацом або будинком у вигляді плоского та розділеного на квадрати або прямокутники саду з чіткою регулярною основою і перевагою газонів та бордюрів.

Куліса (фр.) - групи дерев або кущів, що розміщуються паралельно на невеликій території з метою створення багатопланової перспективи та закривають неефективні частини ландшафту.

Кульмінація - місце найвищого підйому в розвитку композиції. В садово-парковому мистецтві може означати зорове враження, яке можна отримати при просуванні вздовж головної композиційної осі і знайти найбільш вражаючу зорову площадку.

Культурно-історична зона парку - це частина парку, на якій збереглися та будуть відновлені споруди історичного, архітектурно-художнього та ботаніко-дендрологічного значення.

Курватура (лат.) - малопомітна криволінійність, що придається прямолінійним формам, з метою зменшення суворої геометричності та досягнення пластичності.

Курдонер (фр.) - парадний двір палацу, вілли чи замку у вигляді саду П-подібної форми, що оточений корпусами будівлі та відокремлений від вулиці суцільною огорожею.

Куртина (фр.) - чимала група дерев або кущів однієї породи, що нараховує близько 20-30 екземплярів, і розміщена на відкритому просторі. Це може бути також окрема частина лісу, ботанічного саду або дендрарію.

Лабіринт (грецьк.) - заплутані переходи Крітського палацу в стародавній Греції. Вони знову з'явились в садах епохи Відродження і взяли свій початок з мозаїчного малюнка долівки храмів, по яких віруючі повинні були плазувати на колінах від входу храму до вівтаря, замість далекого паломництва. В Росії вони з'явились в ХVПІ-Х1Х ст. у вигляді прогулянкових доріжок між високими стриженими живоплотами. Лабіринти можуть бути овальними або прямокутними.

Лісопаркова зона - приміська зона, що прилягає до міста і використовується населенням для масового відпочинку.

Ландшафт (нім.) - загальний вигляд місцевості, природний територіальний комплекс, обмежений природними межами, в межах якого природні та антропогенні компоненти знаходяться у взаємному зв'язку. Виділяють географічні, садово-паркові ландшафти.

Ландшафтна архітектура - архітектура відкритих просторів, галузь містобудування, яка ставить своєю метою формування сприятливих зовнішніх умов для проживання та відпочинку населення.

Ландшафтне ділення — невелика ділянка або частина ландшафтного району, що характеризується одноманітністю.

Лісопарк - природний облагороджений лісовий масив, що облашто-ваний для вільного відпочинку і впорядкований системою доріг, прогулянкових алей, галявин, водоймищ та інших споруд.

Лоджія - приміщення, що відкрите з одного або ж кількох боків, часто у вигляді критого балкону, що іноді прикрашається арками, колонами балюстрадами, що органічно з'єднуються з парком та іншими відкритими просторами.

Люстгауз (нім.) - садовий павільйон типу великої альтанки з розкішним архітектурним оздобленням.

Макет (фр.) - просторова модель садово-паркової території, що виконана в зменшеному масштабі з різних матеріалів. Використовується при проектуванні для перевірки об'ємно-просторових рішень.

Макрорельєф - достатньо велика територія рельєфу, що характеризує загальний вигляд значної території земної поверхні: гірські масиви, хребти, плоскогір'я, басейни річок, міжгірські долини.

Малі архітектурні форми (МАФ) - штучні елементи садово-паркових композицій: альтанки, ратонди, перголи, трельяжі, арки, лавки, павільйони, скульптури та інші.

Масив (фр.) - досить великий елемент садово-паркового пейзажу, що складається з зімкненої садово-паркової рослинності площею від 0,5 –

4,0 га та до 10,0 га в лісопарках. Масиви подібні до природного лісу. Розрізняють чисті (соснові, ялинові, березові) та мішані масиви.

Масштаб - (нім.), мірило (українське) — відношення довжини ліній на плані до її дійсних розмірів на місцевості.

Меандр - (від назви звивистої річки Меандр, тепер Мендерес) геометричний орнамент, візерунок у вигляді ломаної або кривої лінії з звивинами.

Меморіальний комплекс (дат.) - місце влаштування меморіальних архітектурних споруд (мавзолеї, пантеони, скульптурні групи, обеліски) в поєднанні з садово-парковими насадженнями, що присвячені відомим історичним подіям.

Менажерія - будівля для утримання птахів, що в парках має не тільки споживацьке, але й декоративне або художнє значення.

Мертві матеріали - різнокольоровий пісок, подрібнений мармур, черепиця, скло та інші, за допомогою яких створюються декоративні кольорові доріжки або інші споруди в парках.

Мікрорельєф - дрібні елементи рельєфу в ландшафтному парку або саду. Переважно це перепади в межах 1-2 м, горбочки, та невеликі виїмки, схили, рівчаки.

Міксбордери (грецьк.- фр.) - різновидність квіткового оформлення, змішаний бордюр, що характеризується багаторазовою зміною цвітіння протягом вегетаційного періоду. Створюються переважно з багаторічників, які розміщуються з послідовним нарощуванням їх висоти переважно на невеликих схилах.

Модульний сад (лат.) - сучасній спосіб оформлення квітників, садів, або окремих ділянок саду, що базується на географічній системі модулів з різноманітним або одноманітним заповненням (квітами, декоративним вимощуванням, водою, газонами та іншими матеріалами), що повторюються через відповідні проміжки, наприклад, викладені плиткою квадрати, заповнені квітами.

Мозаїка (італ.) - орнамент або своєрідний малюнок, що складений з кольорових дрібних камінців, кусочків мармуру, кераміки та інше.

Моносади - сади, або окремі ділянки (троянд, бузку, жоржин та інших), які повністю створені з однієї рослини.

Листова мозаїка - розміщення листків на дереві або кущеві, які рівномірно освітлюються сонцем на освітлених та затінених частинах крони.

Монументальне мистецтво - твори мистецтва, що пов'язані з архітектурою, навколишнім середовищем та наділені ідейно-художнім змістом часто в грандіозних формах з монументальними скульптурами та мальовничістю.

Місток парковий - декоративна споруда, що з'єднує переходи через водні перешкоди. Містки бувають висячі та арочні і виготовляються з дерева, металу, залізобетону, каменю.

Нагірний парк - найчастіше всього це парки на схилах гір або на плоскогір'ях, які характеризуються складністю рельєфу, наявністю терас. Особливо ця назва використовується тоді, коли існує і нижня частина парку, як це характерно для Воронцовського парку в Алупці.

Навантаження рекреаційне- допустима максимальна кількість відвідувачів на одиницю площі, при якій повністю забезпечується збереження компонентів навколишнього середовища та паркового ландшафту.

Національний парк - державна заповідна територія з суворим режимом відвідування, яка має надзвичайні природні особливості. Це скелясті гори, ліси, цінні насадження, рідкісні рослини, печери, озера, гейзери, водоспади та інші цікаві об'єкти, що становлять національну цінність.

Нейтральний пейзаж - частина паркової території, яка не приваблює собою відвідувачів.

Німфеї (грецьк.) - священні гаї біля джерела, прикрашені скульптурами, колонадами, стелами. Характерні для садів стародавньої Греції, де за уявленнями водились німфи і музи.

Німфи - за грецько-римською міфологією це другорядні богині, що уособлювали собою сили природи. Вони підрозділялись на лісових (дріад), гірських (ореад), річкових (наяд), морських (переяд) та інших.

Нюанс (фр.) - відтінок, ледь помітний перехід в формі, кольорі, розмірах, характері поверхні окремих елементів паркової композиції. За допомогою нюансів можна підсилити або послабити значення того чи іншого елементу композиції або частини парку.

Обдернування - спосіб влаштування газонів на схилах або насипах з крутизною більше 36°, створення газонних смуг вздовж паркових доріжок та на інших ділянках парку за допомогою дернини.

Обеліск (грецьк.) - найчастіше всього прямокутний або багатогранний кам'яний стовп, що поступово звужується до вершини. Ця фігура була характерна для стародавнього Єгипту. Використовується як декоративний елемент паркових композицій або пам'ятний знак на честь знаменитих подій.

Обманки - обманні види в парках, які створюють частіше всього в кінці алей, де створюється ілюзія далекої перспективи, фасаду пишної споруди, віддалі від берега моря та інше.

Образ - характерна для садово-паркового мистецтва специфічна форма віддзеркалення дійсності і узагальнення її з точки зору естетичного ідеалу. Такий образ частіше всього ув'язується з певним важливим монументом, спорудою, характерним панорамним пейзажем. Наприклад, каскад водограїв та центральна споруда головного водограю "Самсон" в Петергофі.

Огорожа - споруда для обмеження вільного доступу людей чи тварин на відповідну територію. Огорожі розділяються за матеріалами, з яких вони споруджуються, та за висотою.

Однотонний партер - квіткове оформлення партерів, що виділяються перевагою або домінуванням одного кольору, які створюються шляхом старанного відбору рослин з близькими відтінками.

Озеленення населених місць - сучасна система заходів по озелененню та оздоровленню житлових районів та покращенню умов життя населення.

Оранжерея (фр.) - споруда із скла або іншого прозорого матеріалу з штучно створеним кліматом, в якому вирощуються колекції з субтропічних (оранж - апельсин) та інших екзотичних рослин.

Основа композиції - своєрідне розміщення системи головних доріг та алей парку, при якій переважає один яскраво вираженний їх напрямок. Вздовж цієї осі формується початок, кульмінація та завершення всієї композиції. Часто біля осі сконцентровані основні архітектурні споруди, парадні алеї, водограї, басейни, скульптури та інші споруди.

Охоронна зона парку - прилягаюча до парку територія, що призначається для створення сприятливих умов для збереження парку та зменшення негативного впливу навколишніх об'єктів. Межі та характер використання охоронної зони залежить від містобудівельної ситуації та розмірів і значення парку та пейзажної ситуації.

Орієнтація (фр.) - розміщення окремих елементів планування (алеї, доріжки, площадки) в залежності від експозиції схилу та сторін світу. Просторове направлення композиції парку або саду на об'єкти зовнішнього оточення (річкова долина, гірська вершина) цікавої архітектурної споруди.

Острів - земляна або кам'яна споруда, що знаходиться на водоймищі і яка використовується для пожвавлення паркового пейзажу, створення різноманітних перспектив, усамітненого відпочинку та роздумів. Характерні для романтичних парків.

Павільйон (фр.) - окремо розміщена крита паркова будівля в садах, що знаходяться частіше всього в місцях тихого відпочинку, на площадках, поворотах алей та в інших місцях. Іноді це окремі споруди на виставках.

Палісад (фр.) - частокіл з дерев'яних колод, що закопані в грунт і застосовувались в старовинних укріпленнях, а тепер для закріплення схилів та насипів. Іноді це легка дерев'яна огорожа, що використовується в парках по краях прямокутних та квадратних боксетів.

Пальмета (фр.) - стилізований пальмовий листок, фігура, що застосовується для художнього оформлення садових партерів.

Палестра (грецьк.) - будівля або площадка для занять з фізичної культури, гімнастична школа в стародавній Греції.

Пандус (фр.) - похила доріжка, що замінює собою сходи. Вона використовується для переходу або переїзду з однієї тераси на іншу. Нахил поверхні такої доріжки на повинен перевищувати 8°.

Панорама (грецьк.) - широка іноді навіть кругова перспектива для вільного огляду відкритих просторів, часто з підвищеної оглядової площадки.

Парадиз (фр.) - старовинний персидський сад з великою кількістю троянд, водоймищ, водограїв та наявністю різних видів диких та приручених тварин.

Парапет (італ.) - невисока огорожа у вигляді перил, що використовується для огородження терас, поперечних ступінчатих маршів, стрімких схилів та доріг. В стародавні часи це був кам'яний вал на укріпленнях для захисту від ворожих пострілів.

Парнас (грецьк.) - висока гора в Греції, на якій за легендами проживали Аполлон та музи, що сприяли розвитку мистецтва та науки. Пізніше Парнасом стали називати штучні гірки в парках з видовими доріжками та площадками, з яких відкривались красиві види на всі боки.

Партер (фр.) - горизонтальна відкрита іноді трохи занижена частина саду або парку, прикрашена газонами, квітниками, басейнами, водограями, скульптурами та іншими предметами, які разом утворюють красиву садово-паркову композицію. Вони характеризуються суворою регулярність. Партерами також називають нижні місця в залі театру.

Патіо (ісп.) - невеликий, замкнутий кам'яними стінами або будівлями внутрішній сад іспано-мавританського походження, що композиційне зв'язаний з внутрішніми інтер'єрами і включає в себе водограї, декоративні басейни, прикрашені декоративними плитами.

Пейзаж (фр.) - загальний вигляд місцевості, що сприймається як частина ландшафту або парку, яка обмежена відповідними рамками (кадром) і викликає відчуття, аналогічно отримане від картини маляра.

Пейзажне мистецтво - майстерність створювати садово-паркові композиції на основі природного вільного пейзажного планування. В широкому розумінні це архітектурно-художня організація міських та заміських пейзажів, покращення загального вигляду місцевості шляхом прикрашення природних ландшафтних комплексів.

Пергола (лат., італ.) - ажурна садово-паркова споруда, що складається з дерев'яного або металевого каркасу, який опирається на один або два ряди стовпчиків з плоским або дугоподібним склепінням, яке обплітається виткими рослинами, в наслідок чого утворюється закрита галерея. Вперше з'явились в Римі в епоху Відродження, потім перетворились в розкішні кам'яні та мармурові колонади. Застосовуються в садах і парках для створення закритих галерей над частиною алей.

Перетікання простору - в садово-парковому мистецтві спосіб композиційного зв'язку суміжних ділянок (особливо головна), при яких одна композиція непомітно для глядача поступово переходить в іншу. Такий спосіб досить часто використовується в парках пейзажного типу.

Перистиль (грецьк.) - внутрішній дворик з басейном, водограєм та квітником, оточений колонадою і який характеризується регулярністю та замкнутістю. В стародавньому Римі стіни перистелю часто розмальовувались парковими пейзажами, що створювало ілюзії простору.

Перспектива (лат.) - зорове зменшення предметів в міру віддалення їх від спостерігача. На ній базується побудова глибинних багатопланових пейзажів парку вздовж осі зору (лінійна перспектива). Здатність приземного шару повітря змінювати колір віддалених предметів на голубі або сині тони -повітряна перспектива.

Пілон (грецьк.) - в стародавньому Єгипті монументальний фасад храму у вигляді двох звужуваних до верху колон або веж з вхідним порталом між ними. Аналогічно вхід в парк. Пілони можуть споруджуватись на центральних площах та в інших урочистих місцях.

Планування парку - територіальне облаштування об'єкту, його просторова та функціональна структура, розміщення доріг, центрів, насаджень, входів та інших споруд. Визначається на підставі конкретного ландшафту, економічними, соціальними, інженерно-будівельними та іншими умовами.

Платбанд (фр.) - квіткове оформлення садового партеру, що виконується у вигляді квіткового оточення партеру або у вигляді квіткового вінка шириною від 1,0-1,5 до 2,0-3,0 м навколо партеру.

Повітряна лінія - в перспективі це загальний верхній контур дерев в групі або масиві - може бути чітко виражений, зубчатий або розпливчатий.

Поляна (галявина) - невелика вільна від дерев та кущів ділянка між насаджаннями, вкрита густим травостоєм.

Портик (лат) - накриття, що підтримується колонадою, або відкрита галерея. В садівництві відкрита перед фасадом будинку і утворена колонами галерея, що несе на собі перекриття. Вона означає головний вхід в палац і органічно зв'язує собою інтер'єр будівлі з парадним двором. Природний парк - природний ландшафт (ліс, степ, гори, скелі, річка, водоспади, цікава флора та фауна), що підлягає особливій охороні і одночасно доступний для туристів та відпочиваючих.

Пропілеї (грецьк.) - монументальні ворота у вигляді колонади, аркади або групи споруд, що означають парадний вхід в архітектурний ансамбль або палацево-парковий комплекс.

Пропедевтика (гр. попередньо навчати) - підготовчі заняття, підготовчі курси, вступ до основного курсу.

Пропорція (лат.) - розмірність або співвідношення окремих частин, предметів та явищ між собою, гармонійне поєднання всіх деталей плану, розмірів алей, партерів, полян, мостів, відкритих та закритих ділянок.

Рабатка (нім.) - прямокутний квітник у вигляді довгої смуги вздовж алей та доріжок. Створюються шляхом рядових посадок, частіше однорічних та цибулькових квітів.

Рівновага - один з принципів побудови натуральних пейзажних картин основою якого є урівноваження предметів з обох боків вздовж умовної зорової лінії. В регулярних садах існує симетрична рівновага, а в пейзажних садах - асиметрична та динамічна рівновага.

Радіально-зіркова композиція парку - перетинання кількох планувальних вісей в одному місці, де формується центральна частина паркового ансамблю. Ландшафтна побудова проводиться за всіма радіальними напрямами від периферії до центру. Споруджуються також кільцеві зв'язки у вигляді кругових алей.

Райський сад - назва невеликого саду в середині монастирських стін, що в стародавні часи мав символічне значення і був засаджений "райськими" рослинами: яблунями, виноградом, духмяними квітами та травами.

Ракурс (фр.) - незвичайна кутова перспектива на об'єкт коли вісь зору направлена знизу вверх або збоку від нього і створює враження динамічності садово-паркового пейзажу.

Регулярне планування - старовинний спосіб в садово-парковому мистецтві, який бере свій початок з садів Вавилону і одержав широке поширення в стародавній Греції, Римській імперії та країнах Західної Європи в ХVІ-ХVПІ ст. Він характеризується використанням правильних геометричних контурів алей та доріг, симетричними композиціями, формуванням стрижених дерев.

Рідина - парковий масив з рідкостоячими деревами, крони яких значно віддалені одна від одної. Підлісок відсутній. Це своєрідний перехід від зімкненого масиву до галявини.

Рекреація (лат.) - спеціальна зона природної місцевості, або узбережжя моря чи річки, відведені для відпочинку населення з метою відновлення здоров'я. Міськими рекреаційними зонами вважаються сади і парки, приміські ліси та лісопарки.

Рекреаційна місткість - здатність парку або зони відпочинку витримати відповідне число відвідувачів при умові достатньої психофізіологічної зручності без деградації природних компонентів середовища та нанесення шкоди культурно-історичним і архітектурно-художнім об'єктам.

Реставрація (лат.) - відновлення переважно в початковому вигляді загальної планової композиції парку, його доріг, зелених насаджень, архітектурних споруд та малих форм, що мають історичну цінність.

Ренесанс (фр.) - Відродження, загальнокультурний та суспільний рух за відновлення культури, мистецтва, літератури, греко-' римської епохи після їх занепаду за часів варварства. Відродження супроводжувалось новими відкриттями та винахідництвом, появою нових літературних та мистецьких творів, в тому числі і в садово-парковому мистецтві.

Ритм (грецьк.) - послідовне рівномірне чергування або повторення різних садових елементів в садово-парковому мистецтві, віддзеркалення в мистецтві ритмічних процесів навколишньої природи. Ритм створює чіткість і ясність в садових композиціях.

Розарій (лат.) - частина парку, саду або окремої ділянки, де вирощуються різноманітні сорти троянд, а також дикі види шипшини.

Рокарій (англ.) - окремий сад, але частіше тільки частина саду, на якому декоративні рослини, переважно альпійського походження, розміщуються і вирощуються серед каміння.

Рококо (фр.) - художній стиль, що виник у Франції за правління Людовіка XV, поширився по всій Європі і віддзеркалював смаки тодішньої правлячої аристократії. Цей стиль характеризується відсутністю ідейного змісту, але пропагує дивацькі прикраси, прихотливі надумані орнаменти, асиметричністю, складність хвилястих ліній та інше.

Романтизм (фр.) - стиль садово-паркового мистецтва, що виник в Європі в кінці XVIII ст. і пропагував ідеалістичні сільські та героїчні пейзажі, штучні розвалини, готичні паркові будівлі та інше.

Ротонда (італ.) - відкрита або закрита кругла в плані будівля на кам'яних або дерев'яних колонах, що споруджується для прикрашення пейзажних садів та парків.

Руїни (лат.) - розвалини справжніх або штучних стародавніх храмів, гробниць та інших будівель, що використовуються як елемент оформлення пейзажів романтичних парків.

Руст (лат.) - грубо стесаний дикий камінь, що широко використовується при спорудженні монументальних паркових будівель. Кладка такого каміння називається "рустикою". Вона нагадує природну споруду і цим самим зближує архітектуру з природою та навколишнім середовищем.

Сад - штучно створене насадження порівняно невеликих розмірів, що частіше всього створюється при палацах або будівлях установ. Останні вважаються також центрами композицій. Іноді садами називають також і парки.

Сад-чинампас - плаваючі сади Мексики, що споруджувались з гілок дерев та очерету у вигляді плотів, на які насипався шар родючої землі, де вирощувались потрібні рослини і навіть споруджувались невеликі житла.

Сад зимовий - зелені композиції переважно з тропічних рослин, що створюються в холах установ та вестибюлях частіше адміністративних будинків та в санаторіях, іноді в окремих прибудованих та утеплених приміщеннях. Рослини висаджуються в спеціальні піддони або іншу посуду, прикрашаються керамікою, камінням, невеличкими водяними басейнами і навіть мініатюрними водограями.

Сад безперервного цвітіння - спеціально відведені ділянки в парках або ботанічних садах, які формуються з трав'янистих багаторічників, кущів та невеликих дерев з різними строками цвітіння протягом всього вегетаційного періоду.

Садово-паркова система - територіальне та композиційне зв'язана група парків, садів, лісопарків, водоймищ та інших відкритих територій, що утворюють разом з будівлями єдиний архітектурний ландшафт великих міст.

Садово-паркове мистецтво - мистецтво проектування, розміщення та створення парків, лісопарків, садів, скверів та інших зелених об'єктів. Базується на умінні використовувати закони створення художніх композицій, перспективи, теорії світла та тіні, використанням природних (рослини, ґрунт, вода, камінь) та інших матеріалів. Як вид мистецтва виражає відповідний ідейний зміст в художніх образах - мистецтво прикрашати природу.

Садово-парковий ландшафт - різновидність культурного або природного ландшафту, перетвореного людиною при поєднанні природних елементів (рельєф, вода, рослинність, ґрунт) з штучними (малі архітектурні форми та споруди), що раціонально розміщені і утворюють взаємозв'язок та взаємообумовлене з’єднання.

Сади переносні - невеликі об'єкти озеленення, що складаються з невеликих посудин, контейнерів чи ваз, в яких висаджені однорічні квіткові виткі рослини, декоративні кущі.

Світло і тінь - співвідношення світла та тіні на предметах як форма сприймання пейзажу в цілому. Це співвідношення досягається відповідним розміщенням дерев та кущів і їх груп, галявин, водоймищ, будівель. Розрізняються умови раннього та вечірнього освітлення.

Серпантин (фр.) - хвилясте планування доріг та доріжок на крутих схилах, в лісопарках та парках, на перевальних ділянках гір. Клубки різнокольорової стрічки, що кидаються на людей на балах та маскарадах.

Силует - загальний контур, окреслення окремих екземплярів рослин, їх груп та куртин дерев на фоні неба, водяної поверхні чи міської забудови.

Симетрія (грецьк.) - спосіб такого розміщення елементів ансамблю в просторі, при якому наче одна його половина віддзеркалюється у іншій. При цьому обов'язкова наявність центральної вісі, у вигляді алеї, партера, каналу. Симетрія характерна для парків регулярного стилю. В пейзажних парках використовується динамічна симетрія, при якій елементи композицій урівноважуються без дзеркальної відповідності обох половин.

Система озеленення - класифікація, розміщення та взаємозв'язок всіх елементів зелених насаджень в системі планування житлових масивів або населених пунктів. Найбільш поширеними вважаються наступні елементи системи озеленення: радіальна, кільцева, прямокутна та змішана.

Сканзен (швед.) - музей під відкритим небом, в якому зібрані етнографічні пам'ятники з різних районів країни, частіше всього це пам'ятники народного дерев'яного мистецтва. Вперше виник в Стокгольмі в 1891 році. Тепер такі парки-музеї поширені в багатьох країнах світу.

Сквер (англ.) - невелика зелена територія серед міських будівель (до 2 га), що використовується для короткочасного відпочинку населення та декоративного оформлення окремих архітектурних будівель.

Скульптура (лат.) - один з видів просторового мистецтва, який створює об'ємні зображення, що висікаються з каміння, відливаються з металу, виліплюються з глини, воску та інших матеріалів, вирізаються з дерева. В садах і парках має декоративне та символічне значення, придає пейзажу ідейно-художній зміст.

Символ (грецьк.) - умовний образ, речовий пізнавальний знак для держави, членів суспільної групи, явища або події.

Синтез мистецтв - органічне поєднання різних видів мистецтв для створення повноцінного художнього образу або твору.

Солітер (фр.) - одиноко висаджені дерева, кущі або крупні трав'янисті декоративні рослини, що яскраво виділяються в садово-парковій композиції і приваблюють до себе відвідувачів.

Солярій (лат.) - площадка для сприймання сонячного проміння на лікувальних пляжах, на березі моря чи річки, в парках, на покрівлях будинків, на відкритих верандах.

Стела (грецьк.) - вертикальна кам'яна плита з зображенням або написами, що нерідко використовуються як декоративний парковий елемент, надгробний пам'ятник на могилах, знак на честь важливих подій.

Стиль (лат.) - в садово-парковому мистецтві досконала і гармонічна система розміщення садових композицій, методів і засобів художнього вирішення ідейного змісту. Він віддзеркалюває естетичні ідеали та художні смаки суспільства. Прийнято розрізняти два основних традиційних стилі: регулярний (французький) та пейзажний (англійський).

Тема (грецьк.) - головна думка чи ідея, зміст художнього твору, що втілюється при створенні садових композицій, головний мотив художнього твору.

Текстура (лат.) - характер розміщення листя на деревах чи живоплотах, що залежить від розміру листя, чутливості до сонячного освітлення, здатності витримувати затінення, густоти розміщення листя. Велике листя утворює грубу текстуру крон, дрібне листя - тонку структуру.

Тераса (лат.) - горизонтальна або легко нахилена площадка або ціла смуга (шлях) на схилі природного походження або штучно створена. Вона створює виступ на схилі чи на скелі. Характерна для стародавніх садів, особливо епох ренесансу та бароко.

Топіарне мистецтво (лат.) - мистецтво фігурної стрижки дерев та кущів, надання їм геометричних або фантастичних форм. Виникло в стародавні часи.

Травник - аптекарський город XVII ст. Вони часто влаштовувались біля стін монастирів.

Трельяж (фр.) - вертикальна плоска ажурна опора для витких рослин (троянди, клематіси та інших),яка виготовляється з дерева, металу чи інших матеріалів і встановлюється в садах на вулицях, вздовж містків, ступінчатих переходів. Одночасно вони можуть бути використані як огорожі.

Узлісся - крайня смужка насадження на межі з полем або галявиною, що оточує лісовий або садово-парковий масив і прикрашає поляну або галявину декоративними деревами або кущами.

Фактура (лат.) - особливість будови поверхні крони дерев та кущів. Залежить від величини листя та їх розміщення в кроні: дрібну фактуру утворюють листя самшиту, а крупну - катальпи, горіха сірого та інші. Взагалі це також характер поверхні художнього твору, обробка його поверхні, в природі натуральна поверхня рослинності, рослин, каміння.

Фізичний принцип композиції рослинного матеріалу - гармонічне поєднання форм, текстури, кольору та інших зовнішніх ознак рослин, що входить в конкретну композицію, внаслідок чого вони відрізняються естетичною єдністю.

Фітонцидність (грецьк.) - здатність багатьох рослин своїми виділеннями смертоносно впливати на мікроби.

Фітоценоз (грецьк.) - сукупність багатьох видів рослин, що займають однорідну ділянку землі, знаходяться в тісній взаємодії між собою та навколишнім середовищем.

Фланкування (фр.) - симетричне розміщення предметів садових композицій по боках центральної композиційної осі (на флангах). Наприклад, садовий павільйон збоку від головного входу або будинку садиби.

Флерон (нім.) - один з відомих мотивів на малюнку класичного садового партеру, що нагадує вигадливо зігнуту гілочку рослини і розміщується в центральній частині партеру.

Фон (франц.) - характер та колір поверхні, на якій виділяються або формуються головні елементи композиції: клумба на газоні, високе красиве дерево або кущ серед зеленої галявини.

Формування - вид обрізки або стрижки дерев та кущів з метою надання рослині відповідної форми, яка не притаманна йому в природних умовах: кулевидна або конічна форма крон, ступінчатий живопліт.

Форум (лат.) - площа в центрі стародавнього Риму, де проводились торгівля, політичні зібрання, різні урочистості. Аналогічні площі існують і в парках, де проводяться різні заходи.

Французький стиль - регулярний стиль.

"Хаос" (грецьк.) - за грецькою міфологією це безодня, що наповнена туманом, темрявою, камінням та іншими речами, яка немов би існувала до створення світу. В парках безсистемне нагромадження кам'яних глиб, диких скал, наприклад в "Софіївці" Долина Гігантів та Великий і Малий хаоси в Воронцовському паркуАлупки.

Циклопічна кладка - мурування з великого каміння, з величезних глиб. Такі кладки характерні для парків періоду Романтизму.

Чайний сад - частина парку, що прилягає до чайної будівлі. Він пристосований для відпочинку та чайних церемоній. Почалося з Китаю та Японії.

Шале - сільський будиночок в романтичних парках XVIII ст. Садовий павільйон, що вносив в пейзаж пасторальний (пасовищний) відтінок.

Шаблон (нім.) - пристосування або шаблонний зразок, за допомогою якого переносяться з проекту в натуру складні малюнки квітників.

Шпалера (нім.) - ряд густо висаджених дерев, які стрижуться і формуються у вигляді зеленої стінки. Дерев'яна або з іншого матеріалу решітка або грати (трельяж) з вертикальною рослинністю.

Штамб - очищена від гілок та листя частина стовбура дерева від кореневої шийки до першої скелетної гілки крони. Формуються для алейних посадок та висадки вздовж доріг між тротуаром та проїжджою частиною вулиці.

Екзот (грецьк.) - іноземне дерево або кущ, що не росте в певній місцевості, але ціниться своєю декоративністю або іншими властивостями і введений в місцеві насадження.

Екологія рослин (грецьк.) - наука про взаємовплив та взаємовідносини між рослинами та навколишнім середовищем. Екологія вивчає вплив середовища на формування продуктивності та властивостей рослин, а також на їх розмноження.

Емблематична скульптура - скульптура, що має алегоричний, умовний або навчальний зміст, символічне зображення певного поняття, ідеї чи природного явища (скульптури міфічних героїв).

Ермітаж (фр.) - споруда або палац епохи розвитку садово-паркового та палацевого мистецтва ХVІІ-ХVIII ст., яка розміщувалась в глибині парку та використовувалась для усамітненого відпочинку та демонстрації колекцій художніх творів, організації концертів та інших зібрань.

Еспланада (фр., ісп.) - незабудована територія між стінами фортеці та найближчими будівлями міста. Площі перед великими будинками. В парках площадки на терасах.

Ефемериди (грецьк.) - тимчасові легкі споруди в садово-парковому мистецтві, розраховані на тимчасовий ілюзорний ефект. Наприклад, полотно, що імітує собою кам'яну будівлю, пішохідний місток з живих дерев та інше.

Японський сад - традиційний твір садово-паркового мистецтва, що символізує відтворення природного ландшафту на невеликих площах, тонкою витонченістю деталей, що дивує собою відвідувачів.

Повернутись до змісту