ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ В УНІВЕРСИТЕТАХ БЕЛЬГІЇ
Вступ у Болонський процес для українських вищих медичних навчальних закладів є вкрай важливим - через потребу розв'язання проблеми визнання українських дипломів за кордоном, підвищення ефективності й якості медичної освіти і, відповідно, конкурентоспроможності українських медичних ВНЗ і лікарів у Європі та світі. Проте створення єдиного відкритого освітнього простору вимагає впровадження системи трансферних залікових кредитів, стимулювання мобільності викладачів і студентів. Реалізація цих положень можлива лише за умови всебічної обізнаності в системі навчання у європейських вищих медичних закладах та відповідної методологічної переорієнтації навчальних програм, системи оцінювання і викладання.
С.В. ХМІЛЬ,
професор Тернопільського
державного медичного
університету
ім. І.Я. Горбачевського.
Навчальний процес на першому курсі медичного факультету в університетах Бельгії побудований так. На І курс приймають абітурієнтів, які закінчили середню школу в країнах Євросоюзу з профільним поглибленим вивченням таких предметів, як біологія, фізика, хімія. Для зарахування достатньо мати високий бал про закінчення середньої школи. Іноземні абітурієнти обов'язково складають вступний іспит з французької мови у письмовій формі. Він триває упродовж 4 год, охоплюючи співбесіду з комісією, і є дійсним протягом 5 років, а у разі успішного його складання дає право навчатися в одному з трьох франкомовних університетів країни. Вступних іспитів з профілюючих предметів не складають.
На І курс навчання приймають від 1000 до 1500 студентів, тобто усіх бажаючих з відповідними результатами закінчення старших класів середньої школи. На ІІ курс переходить 90 осіб. Студентів, які не виявляють достатніх здібностей, працелюбності чи бажання навчатися, виключають протягом навчального року і під час складання 1-ї та 2-ї сесій. Кожен із трьох франкомовних університетів Бельгії має ліміт випуску студентів. Навчання на медичному факультеті триває 7 років. Медичний факультет закінчують 60 студентів, стоматологічний - 15. Тобто протягом 7 років навчання залишає навчання незначна частина студентів. Після 1-го курсу (навіть у разі неуспішного складання літньої сесії) колишні студенти можуть працювати секретарями, адміністраторами у медичних закладах. Більшість студентів іде на повторний курс навчання. У Бельгії та країнах Євросоюзу дозволяється навчатися на одному курсі не більш як 2 роки.
Після перших 3 років навчання студенту-медику присвоюють ступінь бакалавра медицини, що дає йому право продовжувати навчання за достатньо високої кількості кредитів або працювати медичним реєстратором, адміністратором і фармацевтом в аптеці.
Навчальний семестр 1-го року навчання розпочинається 19 вересня, закінчується 24 грудня, далі канікули - до 6 січня. З 2006 року на 1-му курсі медичного факультету зимової сесії немає, лише літня, вона ж і є вирішальною. На всіх інших факультетах (стоматологічний, фармацевтичний, кінезитерапії та реабілітації, біомедичний) зимову сесію складають. Для тих студентів, котрі не склали іспити влітку, є додаткова (друга) сесія для їх перескладання (з 15 серпня по 14 вересня).
У разі отримання 60 кредитів після закінчення 1-го курсу та високого бала за рішенням комісії студента переводять на 2-й курс. З 2006 року до цих правил внесено зміни: у разі набрання необхідної кількості кредитів відбувається конкурс на кількість балів. З усіх студентів на 2-й курс зараховують тільки 90, які набрали найбільшу кількість балів з усіх 1000-1500 осіб, котрі навчалися на 1-му курсі.
Студенти 2-7-х курсів після зимових канікул складають сесію, що розпочинається 9 січня і триває до 28 січня. Після сесії - канікули до 6 лютого, після чого починається наступний навчальний семестр. Весняний навчальний семестр закінчується 20 травня. Сесія триває від 22 травня до 1 липня. З 1 по 17 квітня тривають Пасхальні канікули.
Ті студенти, які не склали іспити, залишаються повторно на цьому курсі, так зване "редублі", де вивчають тільки ті предмети, що не склали. "Редублі" допускається тільки з тих предметів, які є самостійним довершеним курсом і не впливають на подальше навчання. Так, студент має право повторно складати іспит із дисципліни "Психологія", що вивчається тільки на 2-му курсі, або вивчати її протягом 3-го курсу зі складанням іспиту, відповідно, на 3-му курсі. Водночас студент не має права на "редублі" з профільних дисциплін, котрі впливатимуть на подальше навчання. Наприклад, він не може вивчати протягом 3-го курсу такий предмет, як "Медичне обладнання", що включає принципи роботи усіх діагностичних чи лікувальних апаратів типу ультразвуку, рентгена, томографа тощо. Студент має скласти цей іспит під час сесії на 2-му курсі, на якому цей предмет вивчався.
Навчальна програма 1-го курсу складається з 5 модулів. 1-й модуль (інтегрований іспит): фундаментальна фізика та математика в біомедичних науках. 2-й модуль (інтегрований іспит): фундаментальна хімія для медичних наук. 3-й модуль (інтегрований іспит): фундаментальна біологія (біомедицина). 4-й модуль (неінтегрований іспит): здоров'я та суспільство. 5-й модуль (неінтегрований іспит): техніка (методологія) навчання (інформатика, англійська та французька мови).
Що таке "інтегрований іспит"? Це одномоментне складання модуля, що охоплює декілька дисциплін. Недостатність балів з будь-якої дисципліни чи недостатність бала будь-якого компонента, з якого вираховується загальна кількість балів для модуля (навіть у разі компенсації іншими елементами), потребує перескладання всього інтегрованого іспиту. Тобто недостатність балів, набраних на практичних заняттях, на іспиті (критична кількість 12), недостатність балів у разі складання певної дисципліни - "компонента" змушує перескладати увесь інтегрований іспит. Приклад: у разі недостатності балів з молекулярної біології доведеться перескладати іспит з усієї біомедицини, куди входять загальна (ботаніка, зоологія, фунгіологія, біологія найпростіших організмів), клітинна, молекулярна біологія, основи анатомії, генетика та ембріологія.
Під час неінтегрованого іспиту перескладають лише компонент, під час якого не вдалося набрати необхідну кількість балів.
Шкала оцінювання: 0-7 (IG) - вкрай незадовільно, 8-9 (I) - незадовільно, 10-11 (P) - прохідний бал, 12-13 (S) - задовільний результат, 14-15 (B) - хороший результат, 16-17 (TB) - дуже хороший результат, 18-20 (E) - блискучий результат.
Модуль зараховують у тому випадку, якщо студент склав його на 12-20 балів, тоді він отримує фіксовану кількість кредитів. Мінімальний бал із дисципліни може бути 10 балів, його можна "компенсовувати" високими балами інших дисциплін.
Регулярного контролю присутності студента на заняттях немає, але в будь-який день викладач може взяти на перевірку його тестову роботу на семінарі і за відсутності студента виставляє оцінку "0" балів, що потім значно утруднює отримання достатньої кількості балів для складання модуля. Студенти пропускають практичні заняття або лекції дуже рідко, незважаючи на відсутність регулярного контролю.
Кожен із 5 модулів на 1-му курсі має свої особливості.
1-й модуль вивчають протягом року. Він складається з 65 год лекцій, 30 год практичних та самостійних занять. Цей модуль оцінюється 4 іспитами, які складають через день. У загальному ці 4 іспити становлять 100%. Шкалу знань оцінюють за 20-бальною системою. Щоб скласти цей модуль, необхідно набрати як мінімум 50%. Мінімальний бал для зарахування іспиту - 10. Можна набрати 11 кредитів.
1) Математика (тривалість письмового іспиту - 2 год, дає максимально 20 %). 2) Практична робота триває 4 год, 2 год з них проходить експеримент, усний звіт про хід роботи викладачеві і письмове оформлення результату. Після цього студент отримує білет, який складається з 5-7 теоретичних питань. На підготовку дається 20 хв, студент відповідає усно. Максимально можна набрати 20%. 3) Теорія (складають письмово протягом 4 год, можна набрати 40%). 4) Задачі і вправи (час написання - 4 год, дає 20%).
2-й модуль вивчають протягом року (65 год - лекції, 30 год - практичні, лабораторні заняття, 30 - практичні семінарські заняття).
Модуль складається з 3 іспитів. 1) Неорганічна хімія дає 50% за 20-бальною шкалою. 2) Органічна хімія - 25%. 3) Іспит з лабораторних робіт наприкінці року - 12,5% за 20-бальною шкалою. Ще 12,5% дають практичні заняття протягом року. Модуль дає 11 кредитів.
3-й модуль вивчають протягом року, дає 23 кредити. Сюди входять: загальна біологія, молекулярна біологія, на котрі відведено 65 год лекцій, 40 год теоретичних семінарських занять, 30 год практичних лабораторних та самостійних занять.
На вступ до анатомії людини відводиться 30 год лекцій, загальну генетика - 10 год лекцій, 5 год консультацій, загальну ембріологію - 10 год лекцій, 5 год консультацій.
4-й модуль вивчають у 2-му семестрі, дає 10 кредитів. До нього входять історія медицини Бельгії та всього світу; психосоціальні аспекти медицини (20 год лекцій, 2 кредити); соціологія, вивчення чинників впливу соціального стану на стан здоров'я, тривалість життя, основи екології; біостатистика (15 год лекцій, 10 год практичних занять, 3 кредити); елементи епідеміології (15 год лекцій, 2 кредити); філософія у медицині, наука та здоров'я (2 кредити); перша допомога - теоретичний і практичний іспити (5 год лекцій, 10 год практичних занять).
5-й модуль вивчають протягом року, максимально дає 5 кредитів. Англійська мова (20 год практичних занять) дає 2 кредити, 13 балів. Ділова французька мова (10 год практичних занять) - 1 кредит, 3,5 бала. Інформатика (10 год практичних занять) - 2 кредити, 3,5 бала.
Робочий день студента 1-го курсу передбачає 2-3 лекційні заняття. Лекція триває 2 год з 10-хвилинною перервою, перерва між лекціями або лекцією і семінарським заняттям становить 30 хв. Якщо є 3-тє заняття, то перед ним велика перерва - 2 год. Семінарські заняття носять консультативний характер і тривають 2 год. Двічі на тиждень з базових предметів (біологія, фізика, хімія) та деяких інших проводять лабораторні заняття. Студент має право виконувати лабораторну роботу до 4 год. Вона розрахована на двох студентів, але наприкінці кожного заняття її індивідуально захищають у асистента кафедри. На захисті студент розповідає про кожен етап виконання лабораторної роботи.
Циклової системи на 1-му курсі немає, протягом дня може бути лекція з фізики, семінар з біології або лекція з філософії і лабораторна робота з біології. Під час навчання, семінарських та лабораторних занять студент може набирати до 20 балів, які враховують під час набирання кредитів і переведення студента на 2-й курс. Таким чином, ними можна дещо "підстрахувати" іспити, головна мета яких - набрати "прохідну" кількість балів.
Письмові іспити на 1-му курсі одночасно складають у великій аудиторії, оснащеній камерами стеження, по 600-800 осіб. Усі роботи закодовані. Завдання містяться в індивідуальних конвертах, хоча в усіх вони ідентичні. Можуть відрізнятися лише порядком тестових питань чи порядком відповідей у варіантах вибірки тестових завдань. Роботи першокурсників перевіряють викладачі з інших університетів.
Ураховуючи жорсткість відбору на 2-й курс, не прийнято списувати чи консультуватися між собою. Такі іспити - одне з перших життєвих завдань на конкурентоспроможність.
Отже, згідно з положеннями Болонської декларації система зарахування на 1-й курс та навчання на ньому дає студентам можливість проявити самостійність у навчанні та правильно визначитись у виборі професії, враховуючи, що основний відбір і подальше формування контингенту студентів відбувається у разі переходу на 2-й курс за результатами складання іспитів, під час яких студенту необхідно долати конкурс 10-15 осіб на місце. Згідно з положеннями Болонської конвенції система оцінювання передбачає різні види контролю знань - тестування, усну відповідь, лабораторний експеримент, ситуаційні завдання, теоретичні питання. Студенти мають ідентичні завдання та однакові умови для їх виконання, що об'єктивно відображує рівень підготовки.
