|
|||||||||
|
|||||||||
Мета: Оволодіти технікою визначення температури повітря.
Матеріали і обладнання: Термометри: ртутні, спиртові, електричні, самописні.
Теоретичне обґрунтування для виконання завдання
Температура повітря один із параметрів, що визначає мікроклімат в тваринницьких приміщеннях ( http://ukrmap.su/uk-g6/762.html ).
Температура повітря впливає на тварин, зокрема на температуру їх тіла, обмін речовин, інтенсивність теплопродукції, визначає стан здоров'я і продуктивність ( http://www.propozitsiya.com/?page=149&itemid=2419&number=77 ).
В приміщеннях для ВРХ оптимальна температура повинна становити 8-20° С, залежно від віку тварин та напрямку продуктивності (табл.1.1, 1.2, ст.6-7 за Демчуком).
Фізичні і хімічні властивості повітря в приміщеннях визначаються в зоні перебування тварин (зона лежання або стояння тварин в корівниках, телятниках, вівчарнях - на рівні 50 см. від підлоги, а в свинарниках - 30 см., в пташниках при напільному утриманні - на рівні середини клітки).
В багатоярусних батарейних клітках на рівні третього ярусу. Термометри захищають від впливу тепла, нагріваючих приладів і променевої енергії - сонця.
Температуру повітря вимірюють термометрами.
За конструкцією і будовою їх поділяють на ртутні, спиртові (рідинні), самописні та електричні; за призначенням - на нормальні, максимальні, мінімальні і комбіновані.
Термометри можуть бути спеціального призначення: для визначення температури поверхні будівельних огороджень; захищені футляром з черпаком для визначення температури води; для вимірювання температури ґрунту; для визначення температури при різних хімічних реакціях; для інкубаторів.
Медичні і ветеринарні термометри – ртутні. Ціна поділки шкали - 0,1 °С. Вони призначені для визначення температури тіла.
Ртутні термометри мають широке розповсюдження. Вони відрізняються великою точністю і можуть вимірювати температуру в широких проміжках від –39,0 °С до +375 °С. Ртуть замерзає при температурі -39,4 °С (рис. 1).
Спиртові термометри - менш точні, але дають можливість вимірювати низькі температури до - 130° С, що неможливо визначити ртутними термометрами (рис. 1).
 Рис. 1. Термометри: спиртовий і ртутний
Електричні термометри засновані на роботі напівпровідників. В цих приладах використовують мікротермістори. які змінюють свій електричний опір при незначних коливаннях температури.
Електротермометри використовуються для визначення температури повітря в приміщеннях, а також температури огороджувальних конструкцій в діапазоні від - 30° до 120 °С (рис. 2). Електротермометри бувають різних типів.
 Рис. 2. Електротермометр типу ЕТП-М
За призначенням термометри також класифікуються на: максимальні, мінімальні і комбіновані.
Максимальний термометр - це ртутний термометр, призначений для вимірювання найвищої температури (повітря, води, тіла тварини і т. д.) за певний проміжок часу (рис. 3).
До групи максимальних належить ветеринарний і медичний термометр. Він має в капілярній трубці голку-покажчик. Ртуть розширившись при підвищенні температури, проштовхує покажчик по капіляру. Коли температура понижується і ртуть стискується, відходячи назад по капіляру, покажчик залишається на місці, фіксуючи найбільш високу (максимальну) температуру. При визначенні температури максимальний термометр повинен знаходитись в горизонтальному положенні. Для повернення ртуті в резервуар термометр перед застосуванням сильно струшують.
 Рис. 3. Термометри: а – максимальний; б - мінімальний
Мінімальний термометр - буває тільки спиртовим, призначений для вимірювання найнижчої температури, властивої тілу за певний проміжок часу (рис. 3). Робоче положення такого термометра горизонтальне. Резервуар в цього термометра, для збільшення площі дотику з повітрям, роблять у вигляді вилки. В просвіті капіляра термометра є покажчик - скляний штифтик, який. перед початком вимірювання температури підводять до верхнього рівня спирту. Спирт, розширюючись при підвищенні температури, вільно проходить мимо покажчика, який залишається на місці. При пониженні температури спирт стискується і тягне за собою в силу поверхневого натягу покажчик. Тому верхній кінець покажчика завжди фіксує мінімальну температуру.
Комбінований термометр - мінімально-максимальний (рис.4). Капіляр термометра U – подібної форми, нижня частина якого заповнена ртуттю. Над менісками ртуті в обох капілярах є сталеві покажчики, які при переміщенні ртуті виштовхуються вгору. Температуру визначать за шкалою яка є з обох боків капілярів.
 Рис. 4. Комбінований термометр
Для автоматичної реєстрації температури повітря використовують самописні термометри (термографи).
Термограф - застосовують для безперервної реєстрації змін температури повітря протягом доби або тижня (рис. 5).
Термограф складається з датчика температури, біметалевої пластини, передаточного механізму, стрілки з пером барабана з годинниковим механізмом в корпусі. Принцип роботи його, оснований на властивості біметалевої пластини змінювати кривизну в залежності від температури повітря. Зміни вигину біметалевої пластини, передаються стрілці з пером, яке підіймаючись і опускаючись креслить на обертаючому барабані, покритому спеціальною діаграмою, стрічкою температурну криву (термограму).  Рис. 5. Термограф
Термографи необхідно в процесі роботи перевіряти по точному контрольному термометру.
Заводять годинниковий механізм і знімають стрічки кожного дня або раз на тиждень, в залежності від будови приладу. На стрічках добових самописців кожна година розрахована на 15 хвилинні проміжки; у тижневих самописців стрічка розділена вертикальними дугами на 2-х-годинні відрізки і на дні тижня. Встановлюють прилад і починають відлік з визначеного часу.
Крім того, для визначення температури повітря використовують баротермогігрометр – прилад, у якому вмонтований термометр, барометр та гігрометр (рис. 6).
 Рис. 6. Баротермогігрометр БМ-2
Термометри градуюються в градусах Цельсія (° С).
Відомі інші температурні шкали: Кельвіна; Реомюра; Фаренгейта.
У термометрах із шкалою Реомюра (°R) точка танення льоду - 0°, а точка кипіння води -30°; у термометрах із шкалою Фаренгейта (°F) точка танення льоду + 32°, а точка кипіння води +212°. Отже, один градус шкали Цельсія еквівалентний 0,8° шкали Реомюра і 1,8° шкали Фаренгейта.
Для переведення однієї температурної шкали в іншу визначено коефіцієнти:
1 °С = 4/5°R або 9/5° F;
1 °R = 5/4°С або 9/4 ° F;
1° F = 5/9° С або 4/9° R.
Правила визначення температури повітря:
1. Температуру повітря в приміщеннях визначають в різний час доби в 2-3 точках по вертикалі (на рівні лежання, стояння тварин і на висоті росту обслуговуючого персоналу). Точки визначення по горизонталі беруть слідуючі: середина приміщення і два кути по діагоналі на відстані 3 м від повздовжніх стін і 0,8-1 м від торцевих. Термометри необхідно розміщувати в точках, вказаних вище.
2. Термометр або термограф необхідно розміщувати так, щоб на нього не діяли прямі сонячні промені, тепло від нагрівальних пристроїв і приладів, охолодження від вікон і вентиляційних каналів, а термограф слід ізолювати від тварин.
3. Тривалість визначення температури в кожній точці повинна бути не менше 10 хв з моменту встановлення термометра.
4. Показання термометра необхідно спостерігати так, щоб очі були на рівні ртуті або спирту в капілярі.
Нормативи температури повітря в приміщеннях для різних видів тварин вкладені в додатку (табл.1.1, 1.2, ст.6-7 за Демчуком).
Завдання для самостійного практичного виконання: Провести вимірювання температури в приміщенні від стелі 30 см, від стін 50 см, від підлоги 0,8 - 1,0 м. Контрольні питання:
1.Класифікація термометрів (види);
2.Системи температурних шкал;
3.Будова і принципи роботи максимальних термометрів;
4.Будова і принципи роботи мінімальних термометрів:
6.Як здійснюється теплообмін між організмом тварини і зовнішнім середовищем, за рахунок чого відбувається терморегуляція?
7.Вплив високих і низьких температур на організм тварин.
8.В чому суть загартування і адаптації для різних видів тварин.
Література:
1.Гігієна тварин. Практикум В.В. Демчук, та ін. - К.: Вид-во. "Сільгоспосвіта", 1994. - С. 5 -11.
2.Гігієна тварин. М.В. Демчук, та ін.-К.: Урожай, 1996.-С. 37-42
3.Довідник з гігієни. М.С. Борщ та ін. К.: Урожай, 1991 - С. 18-22.
|
|||||||||
|
|||||||||
| Copyright © 2011, математика Є.А.Паламарчук, дизайн Р.О.Яцковська |