|
|
- 2012-10-22 10:18:41 опублік. Ткачук Олександр Петрович
Доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища кандидат с.-г. наук Кравчук Г.І. та старший викладач Кушнір С.Л. в період з 15 по 19 жовтня 2012 року навчалися на курсах підвищення кваліфікації наукових працівників при Нікітському ботанічному саду - Національному науковому центрі за спеціальністю "охорона природи". В кінці навчання вони представили випускні роботи та отримали посвідчення про підвищення кваліфікації.
| - 2012-10-08 10:51:02 опублік. Ткачук Олександр Петрович
Завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища ВНАУ, доктор с.-г. наук Разанов С.Ф. та старший викладач, кандидат с.-г. наук Ткачук О.П. були обрані членами Громадської ради Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, яка має дорадницьку і консультативну функції.
| - 2012-10-08 10:50:48 опублік. Ткачук Олександр Петрович
"Полювання на ГМО, або Гонитва за невидимкою". Читайте коментар Едуарда КАВУНА, біохіміка, кандидата біологічних наук, доцента кафедри екології та охорони навколишнього середовища (Вінницький національний аграрний університет)щодо проблеми генетично-модифікованих організмів у газеті «Дзеркало тижня. Україна» №35, 05 жовтня 2012.
| - 2012-09-24 15:14:04 опублік. Ткачук Олександр Петрович
14 вересня на кафедрі екології та охорони навколишнього середовища ВНАУ для студентів 2 - 4 курсів спеціальності "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування" на кураторській годині відбулась відкрита лекція психолога ВНАУ на тему: "Проблеми кохання". Метою заходу було налагодження гармонійних стосунків між хлопцями та дівчатами. Визначальними питаннями лекції, яку провела психолог Лаптєва Наталія Федорівна, були основні проблеми молоді, нещасне кохання та шляхи його подолання. Організатор відкритої лекції - старший викладач кафедри екології та охорони навколишнього середовища Кушнір С.Л.
| - 2012-09-24 14:58:34 опублік. Ткачук Олександр Петрович
Вранці 1 серпня група фахівців у складі Гаврикова Юрія, заступника начальника басейнового управління Південний Буг, Наталії Бедзь, начальника відділу водних ресурсів басейнового управління Південний Буг, доцента кафедри екології Вінницького національного аграрного університету Кавуна Едуарда і Фірской Оксани, провідного спеціаліста держуправління з охорони навколишнього середовища e Вінницькій області прибула в с.Сосонка за викликом голови сільської ради Гідрович Анатолія. Стурбований голова сільради провів експертів по березі річки Десенка, де відбуваються незрозумілі процеси в її екосистемі.Русло трохи вище старого моста, особливо берега річки, покрите гіллям товщиною в людську руку. Це коренева система жовтого латаття з невідомих причин почала руйнуватися і спливати на поверхню. Такого явища ніхто з місцевих жителів раніше не спостерігав. Саме жовте латаття, прикраса наших водойм, виявилася чутливим індикатором суттєвих порушень в екосистемі лівої притоки Південного Бугу. Занадто низький рівень води на тлі тривалих високих температур і відсутності дощів призвів до загострення проблем в екосистемах усіх приток Південного Бугу, ставках і водоймищах, але ситуація на Десенці виявилася найбільш кричущою.
Одна з найчистіших річок Вінницької області сьогодні перебуває у вкрай складному екологічному стані. Береги засмічені сміттям, яке залишають її відвідувачі і рибалки. Пластик, пляшки пливуть і по самій річці, яка покрита плівкою синьо-зелених водоростей. Голова сільради каже, що рейди по очищенню берегів не дають очікуваного результату і проблему забруднення річок потрібно вирішувати на державному рівні, тим більше, що це загальнодержавна проблема. Це можна зробити, заборонивши випуск пластикового посуду, і так вже деякі країни зробили. Цей крок повинен бути зроблений ще й швидко, враховуючи надзвичайно гостру ситуацію з питною водою в Україні і станом річкових екосистем.
Забруднення річки Десенки - найбільш ймовірна причина екологічної катастрофи, яка склалася. Звичайно, пластик не є безпосередньою причиною. Але забруднення відображає загальне ставлення нас до оточуючого середовища. Причиною загибелі латаття, швидше за все, був скид отрутохімікатів безпосередньо в її русло або їх змив з полів дощовою водою вище за течією річки ще в травні місяці. Саме тоді й почалися ці катастрофічні явища. Жовте латаття, як і будь-яка інша рослина, найбільш чутлива до гербіцидів. Але засміченість самої річки побутовими відходами знижує поріг у людей відповідальності за свої вчинки.
Ситуація не вивчена до кінця, наша реакція була зі значним запізненням, і сьогодні визначити істинні причини явища досить складно, навіть якщо будуть ретельно вивчені проби води, взяті з річки.
Але, як каже вчитель географії Сосонське середньої школи Ірина Романчук, лише узгоджені дії можуть у майбутньому запобігти подібні процеси.
Формування екологічної культури, екологічної відповідальності є надзвичайно важливим і необхідним в ситуації, що склалася. Ми відповідаємо за ті негативні процеси, які сьогодні видно всюди. Нам потрібно пам`ятати, що наше здоров`я, здоров`я наших дітей безпосередньо залежить від чистоти та здоров`я таких річок як Десенка. Наше здоров`я - це чиста вода, яку ми вживаємо щодня. А сьогодні значна кількість вінничан п`ють саме десенскую воду, яка впадає в Південний Буг лише в 6 кілометрах вище водозабору обласного центру. Сьогодні від позиції кожного з нас залежить стан природного середовища, наших річок, струмків, ставків та джерел.
Кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології ВНАУ Кавун Е.М. | | 1 . . . 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 |
|
НОВИНИ, ПОДІЇ, ОГОЛОШЕННЯ